Донор

Холодна і затяжна весна призводить до різкого підвищення концентрації клітинного соку в рослинах озимої пшениці, яке говорить про явні різкі порушення гідротермічного режиму, здатних завдати великої шкоди посівам.

За останніми даними Миронівського Інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, ця концентрація більш ніж удвічі перевищує нормальний показник: 20% замість норми в 8-9%. Цей загрозливий для подальшого розвитку озимих показник є передвісником підвищення редукції (відмирання) квіток і, зрештою — різкого зниження врожайності за рахунок бурхливого розвитку мікозних захворювань.

У таких умовах необхідно для збереження потенціалу врожайності озимої пшениці терміново ввести до складу ранньовесняного підживлення унікальний на світовому рівні препарат — мінеральне добриво ДОНОР, яке, маючи фунгіцидні властивості, нормалізує діяльність рослини в умовах підвищеної кількості клітинного соку, викликаного погодними негараздами затяжної весни.

Донор, замінюючи значну (до 50-70%) кількість дорогого і токсичного фунгіциду, має одночасно активну лікувальну та профілактичну дію, яка забезпечить подальший нормальний розвиток озимої пшениці.

Спеціалістам сільського господарства добре відомі часті випадки парадоксального явища: розвивається прекрасна озима пшениця, радіє душа, так як потужність розвитку стеблостою красномовно говорить — без жодних сумнівів, врожай буде не нижче 60-70 ц/га… Але чого ж вартий цей обґрунтований прогноз, якщо під час збирання отримують, у кращому випадку, по 30-40 ц/га зерна? Та ще й, на додаток, дрібного і фуражного якості.

Основна причина недобору зерна в таких випадках — захворювання рослин озимої пшениці хворобами без певної досі етіології — такими як чорна колосистість, ензимо-мікозне виснаження, стікання зерна на корені і т.п.

Панівна у світі думка більшості відомих фахівців пояснює це виключно ураженням рослин хворобами — кореневими гнилями, фузаріозом і т.п. І — як результат — основні зусилля в господарствах спрямовані на виявлення патогена та на «безпощадну боротьбу» з ним за рахунок вражаючих кількостей хімічних засобів захисту.

Безумовно, все це — з витікаючими наслідками для зерна, людини і навколишнього середовища.

Однак останні дослідження українських вчених остаточно підтвердили несподіване і нестандартне пояснення причини зазначених захворювань пшениці: виною всьому не примітивне поширення хвороб — кореневої гнилі, фузаріозу і т.п… Все значно складніше: хвороби викликаються фізіологічно-біохімічними порушеннями, які пов’язані з нестабільною погодою або з гідротермічними порушеннями в процесі вегетації рослини.

Різкі зміни метеоумов, що стали вже цілком звичайними через глобальну зміну клімату Землі, з величезною і жорстокою достовірністю призводять до виникнення у рослини гідротермічного стресу. Налагоджена система забезпечення нормальної життєдіяльності рослини йде «врозбрід». Уражені тканини колоса в сиру погоду набувають темного вигляду — виникає всім відома чорна колосистість.

Ці припущення були підтверджені експериментами, в яких чорна колосистість викликалася штучним регулюванням гідротермічних умов вегетації озимої пшениці.

Виходячи з вищезазначених результатів, був розроблений препарат «Донор», який цікавий для хлібороба вже тим, що існуючі засоби захисту не задовольняють сільськогосподарського виробника через їх недостатню ефективність.

При використанні Донора є можливість не тільки втричі зменшити обсяг застосування традиційних токсичних засобів захисту (чим зменшити витрати і покращити екологічний стан продукції), але й суттєво збільшити врожай озимої пшениці. З його допомогою руйнується цілий вузол проблем, які виникають у стресових погодних умовах: попереджається виникнення мікозів рослин, чим для них створюється можливість здійснення повноцінного наливу зерна, незважаючи на метео-негативи.

Донор, з його високою екологічною бездоганністю і радикальністю дії, не має аналогів на світовому ринку, і його унікальність взагалі не дає можливості зіставити Донор з якимись іншими препаратами.

Адже весь світ бореться з грибковими захворюваннями, обробляючи надзвичайно токсичними фунгіцидами пшеницю, яка вже захворіла. Мінеральне добриво «Донор» — єдиний у світі екологічно чистий засіб, який запобігає (!) грибковим захворюванням озимої пшениці і, на додаток, суттєво зменшує необхідну кількість екологічно агресивного фунгіциду.

Незвично ситуація в тому, що фунгіциди у всьому світі безумовно вважаються абсолютно природними і незамінними в жорстокій боротьбі з мікозами. Тому говорити про щось інше здається абсолютно недоречним. І, власне, нічим заперечити. Адже застосований при виникненні мікозів фунгіцид не виконує своєї функції і не гальмує утворення плодових тіл гриба?

Безумовно, виконує і, безумовно, гальмує. Але давайте будемо послідовними і скажемо сувору правду: адже при цьому гальмуванні вся енергія гриба спрямовується на біосинтез мікотоксинів. В результаті зерно стає насиченим мікотоксинами, які за своєю природою мають надзвичайно сильні канцерогенні та гепатотоксичні властивості. За великим рахунком, таке зерно абсолютно непридатне (в нормальних умовах життя) для харчування людини і тварин. Використання його для випікання хліба або отримання круп неодмінно пов’язане з небезпекою отруєння організму.

Формально фунгіцид виконав свою задачу — загальмував розвиток мікозів, але фактично ж він часто жене хворобу на інший рівень, де боротися з нею вже абсолютно неможливо. І тому сам цей метод боротьби з хворобою є безглуздим і порочним: «врятували» зерно, щоб отруїти ним людину.

Нами знайдений абсолютно новий, зі стратегічної точки зору, підхід до вирішення цієї проблеми захисту рослин. Донор вирішує її з витонченістю екологічно чистого засобу, що народилося не під впливом стандартного бажання потужною хімічною атакою знищити гриб, а в результаті тонкого розуміння взаємовідносин рослини і хвороботворної паразитуючої на ній клітини гриба: Донор, вливаючи в рослину «свіжу кров», просто-напросто блокує механізм проростання спор. А саме вони, нагадаємо, є джерелом мікотоксинів. Але якщо тепер спори не ростуть — хвороба згасає. І стоїть в полі золота пшениця, яка байдужа до погодних негараздів.

Як все це просто! Приблизно так само просто, як звичайна вакцинація від страшної віспи. Революційність зробленого Донором кроку неважко оцінити, виходячи з практичних результатів. А вони показують: кожні 10% ураження озимих чорною колосистістю забирають в середньому мінімум 4 ц/га врожаю.

Чорна сила чорної колосистості досить вражає: максимальне ураження може досягати 40% посівних площ, і при цьому хвороба практично підрізає крила насінництву, бо замість нормальних 70% виходу насіння вона залишає лише 30-40%, а вже зовсім добиваючи господаря, ще й — у порівнянні з кондицією — на 20% знижує схожість цих насінин. Лише враховуючи це, можна представити масштаб «рятувальних робіт», що здійснюються Донором і проілюстрованих раніше діаграмами результатів вирощування різних сортів пшениці в один і той же сезон при масовому прояві мікозних захворювань.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТРАКТОВКИ ДІЇ МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА ДОНОР

Сучасне екологічно чисте мінеральне добриво ДОНОР було створено на основі об’єднання останніх даних в області біохімії з агрохімічною практикою.

Щоб пояснити теоретичні основи створення добрива ДОНОР, зробимо невеликий аналіз існуючої інформації про вплив катіонів металів на фізіологічні процеси в рослинах.

Серед іонів металів (які в загальному випадку відіграють надзвичайно важливу роль у реальній здатності рослини протистояти різноманітним зовнішнім негараздам) своє досить важливе місце займають іони кальцію.

Нічого таємничого або дивного в цьому висновку немає, так як вся жива матерія в природі стовідсотково залежна від таємничого гармонійного об’єднання найпростіших «цеглинок» буття. І кожен бажаючий, який має навіть мінімальні технічні можливості і спеціальні знання, може відкрити для себе і інших явний вплив на обмін речовин в рослині і селену, і магнію, і брому і бору… Але за цим важливим «відкрити» завжди необхідним є важке — вірно пояснити та ефективно використовувати.

Адже, з одного боку, абсолютно очевидно, що біологічний врожай у 15 т сухої біомаси неможливо отримати, не забезпечивши засвоєння рослинами щонайменше 225 кг азоту і 750 кг суми зольних елементів (маючи на увазі, що вміст азоту в сухій масі становить 1,5%, а вміст інших елементів мінерального живлення — 5%). Але ж потрібно ще створити умови для високої природної фотосинтетичної активності рослин, без якої просте забезпечення цими сотнями кілограмів азоту і зольних елементів не дасть очікуваного результату. Так як надія, що знання та прийняття фундаментального тезу — рівень вмісту мінеральних елементів у ґрунті та внесення мінеральних добрив впливають на інтенсивність дихального газообміну — гарантує максимальний результат є необґрунтованим перебільшенням. Бо найпростіші питання щодо впливу конкретних іонів на біохімічні процеси надзвичайно складні.

Так, наприклад, рослини, вирощені на ґрунтах, багатих калієм, характеризуються високою активністю окислювальних ферментів, посиленням дихального газообміну в цілому та інтенсивними синтетичними процесами. Але парадоксально — суттєве активування дихання притаманне також і рослинам, які відчувають дефіцит калію. Такі протиріччя — наслідок багато варіантної дії мінеральних елементів одночасно на різноманітні напрямки обміну речовин і в тому числі — на окислювально-відновні процеси. Крім того, дія одного елемента може бути або посилена, або послаблена одночасним присутністю інших елементів. І це не дивно, так як мінеральні елементи можуть, по-перше, впливати на дихальний процес різними шляхами, а по-друге, при цьому здатні реалізовувати як активуючу, так і інгібуючу дію на різноманітні окислювально-відновні ферменти. Так, Mg одночасно є активатором ряду ферментів — фосфатази, енолази, фосфоглюкомутази кінази, що каталізує перенос фосфору від АТФ до глюкози і т.п.; K активує дію фруктокінази, кінази піровиноградної кислоти, ацетилази коензиму А і т.п… Але якщо практично діяти під прапором «Дамо більше мікроелементів — і справа в капелюсі!», то легко можна вийти на мінне поле неприємностей: молібден, наприклад, пригнічує кислу фосфатазу, а ферменти, активовані К, без проблем інгібуються Na і Li… Так само, стовідсотково прийнявши майже очевидний тезу про те, що нестача будь-якого катіону, який входить до складу конкретного ферменту, обов’язково зменшить активність саме цих ферментів у рослині, можна повністю втратити науковий або агрономічний авторитет під тиском непереборних фактів: з одного боку, нестача будь-якого елемента може впливати на активність ферменту, до складу якого цей елемент взагалі не входить (наприклад, при дефіциті марганцю падає активність каталази і пероксидази), а з іншого боку, часто дефіцит тих чи інших елементів служить причиною не пригнічення а, навпаки, активування ряду ферментів.

Адже прагнення авторитетно вибудувати закономірний ланцюжок загальної залежності між впливом мікроелементів і різноманітними біохімічними процесами є, на сьогоднішньому етапі науки, практично авантюрним заняттям. Так як знає сутність цих процесів лише той, хто їх задумав…

Але агротехнологічна практика, з усіх боків стиснута в останні роки економічними обмеженнями, вимагає логічного об’єднання хоча б деяких ланок цього нескінченного ланцюга. Так як витрати повинні весь час повертатися гарантованими врожаями. І оскільки мінеральне добриво ДОНОР проявило себе як надійний засіб вирощування сільськогосподарських культур у складних погодних умовах, то роль основного діючого елемента — катіону кальцію потребує пояснень хоча б лише з позиції можливих конкретних механізмів успішного подолання рослиною негативних впливів зовнішнього середовища.

Адже кальцій… На першому етапі наукових досліджень середини ХХ століття одним з найбільш визнаних пояснень його ролі було вплив

• на стан мембран;

• на іонні потоки через мембрани;

• на конформаційну гнучкість білків.

Пізніше була створена завершена теорія (Расмуссен), відповідно до якої кальцію віддана функція вторинного месенджера в процесі проходження сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища організму.

Але найбільш точно пояснює захисні властивості Донора механізм, що враховує його активну участь у формуванні сигнальної мережі рослинної клітини. Дійсно, тепер не викликає сумнівів, експериментально доведений тезу про участь Са в клітинних реакціях рослинних і тваринних організмів на ключовому рівні універсального тригера. Діючи як зв’язуюче (організуюче, систематизуюче) ланка для нескінченної кількості сигнальних шляхів, цитозольний кальцій є стрижнем формування клітинної сигнальної мережі. Наявність всерединіклітинного кальцію дозволяє об’єднати складле сплетіння розрізнених (різних) сигнальних систем в єдине ціле. І наявність такої мережі дозволяє рослині найбільш вивірено реагувати на різноманітні зовнішні стреси: дію патогенів, гіпертермії, осмотичного стресу.

Тому якщо ми говоримо про ДОНОРІ як адаптогені, то маємо на увазі перш за все його здатність допомагати рослині в потужному формуванні біохімічних процесів, які забезпечують можливість оптимального розвитку рослини при зміні умов середовища (засуха, затяжні дощі).

Це підтверджується, зокрема, достовірними даними про активну участь Са в регуляції прооксидантно-антиоксидантного рівноваги в клітинах при стресах: він може стимулювати утворення активних форм кисню за рахунок активації відповідних форм пероксидази, ліпоксигенази та інгібування супероксиддисмутази

Практика застосування ДОНОРА: озима пшениця, виноград, ріпак, бавовник, рис, цукровий буряк, чагарник, плодово-ягідні.