Запропоноване виключення шкіри з правил ЄС щодо вирубки лісів полегшує тиск на експортерів, але викликає суперечку в агросекторі
Пропозиція Єврокомісії вивести шкіряні вироби з-під дії регламенту ЄС щодо боротьби з вирубкою лісів полегшує життя частині експортерів, але викликає жорстку критику екологічних організацій. Для аграрної торгівлі питання важливе, бо стосується простежуваності тваринництва, доступу на ринок ЄС і розподілу регуляторних витрат уздовж ланцюга вартості.
Пропозиція Європейської комісії виключити шкіряні вироби зі сфери дії нового регламенту ЄС щодо боротьби з вирубкою лісів стала полегшенням для частини експортно орієнтованих компаній, але водночас викликала різку критику з боку природоохоронних організацій. Матеріал RNZ, опублікований через NZ Herald, показує, що суперечка виходить далеко за межі шкіряної галузі: вона безпосередньо зачіпає скотарство, аграрну простежуваність і правила доступу на європейський ринок для продукції тваринного походження.
Сам регламент EUDR задуманий як інструмент зменшення глобальної вирубки лісів через контроль походження товарів, які продаються в ЄС. До переліку входять такі товарні групи, як яловичина, шкіра, деревина, соя, каучук, пальмова олія та какао. Експортери мали б доводити за допомогою процедур due diligence, що відповідна продукція не пов’язана з вирубкою лісів. Водночас Єврокомісія цього місяця запропонувала вивести шкіряні вироби з-під регулювання, хоча сама ж раніше виходила з того, що сільське господарство, і особливо тваринництво, залишається одним із ключових драйверів глобальної вирубки.
Для новозеландської Tasman Tanning Company така корекція означає менше адміністративного навантаження. Компанія переробляє шкури та шкіру на майданчиках у Вангануї та Тімару, постачаючи продукцію для взуття, оббивки та авіаційного сегмента, включно з брендами Rockport, Blundstone і DeWalt, а ключовими ринками називає США, Європу та Китай. Генеральний директор Невілл Даєр сказав, що фірма та її партнери вже були значною мірою готові до дотримання нових вимог, оскільки значна частина роботи з простежуваності була виконана у м’ясній галузі. За його словами, прив’язка власних партій до системи NAIT робила перехід до відповідності «досить простим».
Новозеландська м’ясна галузь раніше інвестувала в загальнонаціональний проєкт картування знеліснених земель для поставок яловичини, заявляючи, що менш ніж 1% земель, які використовуються для виробництва яловичини в країні, підпадає під таку категорію. Tasman Tanning, за словами Даєра, переробляє до 850 тисяч шкур на рік і забезпечує роботою трохи менше 300 людей на двох майданчиках. З його погляду, виключення шкіри скорочує надмірний паперовий супровід, особливо для виробників із країн, де вже побудовані системи простежуваності та ідентифікації тварин.
Однак природоохоронні організації вважають такий крок помилковим. Представниця Mighty Earth Ісабель Фернандес Крус заявила, що власні оцінки Єврокомісії вказували на зв’язок шкіри з вирубкою лісів і на економічну доцільність збереження цієї категорії всередині регламенту. У матеріалі також наведено ширші дані: за оцінкою ФАО за 2021 рік, 90% глобальної вирубки лісів пов’язано з розширенням сільського господарства, причому понад половину становить переведення лісів у ріллю, а трохи менше половини — у пасовища для худоби. На цьому тлі суперечка щодо шкіри перетворюється на суперечку про те, чи має ЄС пом’якшувати регулювання для складних ланцюгів постачання чи, навпаки, посилювати вимоги до секторів, пов’язаних із тваринництвом та аграрною торгівлею.