Європарламент підтримав збільшення довгострокового бюджету ЄС і нові податки
Європарламент підтримав більший бюджет ЄС на 2028–2034 роки, домагаючись збереження видатків на сільське господарство і регіони одночасно із запуском нових загальноєвропейських джерел доходів.
Європейський парламент підтримав збільшення наступного довгострокового бюджету Європейського союзу на 2028–2034 роки та одночасно виступив за запуск нових загальноєвропейських джерел доходів. Голосування відбулося у Страсбурзі 29 квітня. За даними Deutsche Welle та Reuters, за позицію парламенту проголосували 370 депутатів, проти були 201, ще 84 утрималися. Для аграрного сектору це важливо тому, що парламент прямо вимагає зберегти й посилити фінансування сільського господарства та менш забезпечених регіонів.
Суть суперечки полягає у розмірі багаторічної фінансової рамки. Європейська комісія раніше запропонувала бюджет на рівні 1,26% валового національного доходу ЄС, що у реальному вимірі відповідає приблизно 1,76 трлн євро на сім років, включно зі 149 млрд євро на погашення боргів, пов’язаних із ковідним фондом відновлення. Європарламент хоче підняти планку до 1,38% ВНД, або приблизно до 1,94 трлн євро, і при цьому не включати виплати за фондом відновлення в той самий ліміт видатків. Такий підхід означає майже на 100 млрд євро більше коштів понад уже запропонований рівень, зокрема для аграрних і регіональних програм.
Ключовий аргумент прихильників більшого бюджету полягає в тому, що нові пріоритети ЄС не повинні витісняти традиційні. Доповідач з бюджету Зігфрід Мурешан заявив, що союз не може «робити більше меншими ресурсами». У парламентській позиції прямо сказано, що під час фінансування оборони, конкурентоспроможності, цифровізації, кліматичних програм і зовнішньої політики не можна урізати видатки на сільське господарство, рибальство та політику згуртованості. Для фермерів це означає спробу захистити субсидії та інвестиції в сільські території в момент, коли бюджетна конкуренція в ЄС різко посилюється.
Щоб профінансувати більшу рамку, депутати підтримали ідею нових доходів ЄС. Окрім уже обговорюваних надходжень від вуглецевих механізмів, тютюну, неперероблених електронних відходів і великих компаній, парламент просуває цифровий збір, податок на операції з криптоактивами та надходження від онлайн-гемблінгу. Ці пропозиції політично чутливі, оскільки найбільші країни-донори не хочуть різко збільшувати національні внески, а окремі партнери поза ЄС, насамперед США, можуть жорстко заперечувати проти цифрового податку.
Спротив уже окреслили Німеччина та Нідерланди, які належать до групи бюджетно стриманих держав. Канцлер Фрідріх Мерц відкинув ідею нового боргу та вимагав розставляти пріоритети навіть ціною скорочення інших напрямів видатків. Прем’єр Нідерландів Роб Єттен також заявив, що запропонований масштаб бюджету має бути суттєво зменшений. Попереду на ЄС чекають складні переговори між парламентом, Єврокомісією та урядами держав-членів, але вже зараз зрозуміло: аграрні видатки стануть одним із центральних полів боротьби за структуру бюджету після 2027 року.