Несезонні дощі пошкодили 249 тис. га посівів рабі в Індії, найбільше постраждала пшениця
В Індії несезонні дощі та град уже пошкодили 249 тис. га посівів рабі. Міністр сільського господарства заявив, що найбільших втрат зазнала пшениця, а уряд паралельно готує заходи щодо добрив і сезону кхаріф.
Міністр сільського господарства Індії Шиврадж Сінгх Чоухан повідомив, що несезонні дощі та град пошкодили посіви рабі на площі 2,49 лакх га, тобто близько 249 тис. гектарів. За його словами, найбільше постраждала пшениця, а серед садівничих культур відчутних втрат зазнали манго та лічі. Оцінка збитків ще триває, і до неї залучено три відомства.
Чоухан виступив перед журналістами напередодні відкриття ярмарку Unnat Krishi Mela в районі Райсен штату Мадх'я-Прадеш. Він уточнив, що зафіксовані станом на 8 квітня втрати вже охоплюють кілька культур і регіонів, а центральна влада координує роботу зі штатами. Міністр нагадав, що ще 5 квітня доручив чиновникам перевірити ситуацію в постраждалих штатах і окремо обговорив її з регіональними міністрами сільського господарства.
За даними Індійського метеорологічного департаменту, з 2 по 8 квітня сильні опади пройшли на північному сході, у центральній, південній і північно-західній частинах країни. Вони зачепили Аруначал-Прадеш, субгімалайську частину Західної Бенгалії, Сіккім, Ассам, Мегхалаю, Мадх'я-Прадеш, Махараштру, Тамілнад, Карнатаку, Одішу, прибережну Андхра-Прадеш, Хімачал-Прадеш і Джамму та Кашмір. Град також пройшов по Мадх'я-Прадешу, Раджастхану, Хар'яні, Уттар-Прадешу, Пенджабу, Телангані та низці інших штатів.
IMD прогнозує нові дощі у період з 9 по 15 квітня через західні збурення над Джамму та Кашміром, а також циклональні циркуляції над Уттар-Прадешем, Бангладеш, Ассамом і Одішею. На цьому тлі уряд думає не лише про компенсацію втрат, а й про підготовку до посівної кхаріф, яка стартує в червні. Чоухан заявив, що влада прагне забезпечити стабільне постачання поживних речовин і зменшити вразливість фермерів до цінових коливань на тлі напруженості в Західній Азії.
Для сезону кхаріф 2026 року субсидію за системою nutrient-based subsidy для фосфорних і калійних добрив підвищено до 41 534 крор рупій. Уряд також диверсифікує джерела імпорту та тестує у Хар'яні й Мадх'я-Прадеші відпуск добрив за AgriStack-прив'язаними фермерськими ID, щоб обмежити відтік продукції в промислове використання. За словами міністра, уже створено 9,29 крор Farmers' ID при цільовому показнику 13 крор. Паралельно готуються аграрні дорожні карти за агрокліматичними зонами, п'ять зональних конференцій і розширення формату Unnat Krishi Mela на інші штати.
Чоухан окремо наголосив, що Індії потрібно відходити від надто вузької опори на зернові культури й активніше розвивати суміжні напрями, щоб підвищувати доходи аграріїв. Він нагадав про середній розмір господарства на рівні 0,9 га та про те, що за достатніх запасів пшениці й рису країна досі залежить від імпорту бобових і харчових олій. Отже, нинішній погодний удар по рабі став не лише проблемою врожаю, а й черговим сигналом про структурну вразливість індійського рослинництва.