Китай посилив перевірки експорту добрив на тлі стрибка світових цін
Китай посилив митний контроль за експортом добрив, насамперед сульфату амонію, після випадків неправильного декларування та на тлі різкого зростання світових цін через збої поставок через Ормузьку протоку.
Китай посилив митні перевірки під час експорту добрив, намагаючись жорсткіше виконувати весняні обмеження та не допустити обходу правил на тлі зростаючого розриву між внутрішніми і світовими цінами. За даними Reuters, під пильніший контроль потрапив насамперед сульфат амонію, який не ввійшов до березневого переліку основних обмежень, але тепер також проходить через посилений нагляд на митниці.
Причиною посилення стали виявлені в порту Ціндао випадки, коли експортери, за словами учасників ринку, декларували обмежені до вивезення карбамід і калійні добрива як сульфат амонію. Після цього частка оглядів різко зросла. Один із трейдерів повідомив, що саме через такі порушення постачання сульфату амонію останнім часом стикаються з дуже високим рівнем інспекцій.
Для світового ринку це важливо, адже Китай залишається одним із найбільших постачальників добрив. Торік країна експортувала добрив більш як на 13 млрд доларів, одночасно зберігаючи жорстке державне регулювання, щоб захистити власних фермерів і внутрішню посівну кампанію. У березні Пекін обмежив вивезення більшості видів добрив перед весняними польовими роботами, залишивши поза заборонами лише обмежений перелік продуктів, серед яких ключовим був саме сульфат амонію.
Додаткову напругу створює ситуація на Близькому Сході. Міжнародні ціни на добрива підскочили після збоїв, пов’язаних із кризою навколо Ормузької протоки. За даними Reuters, через цей маршрут проходить приблизно третина світової торгівлі карбамідом. На цьому тлі різниця між китайськими внутрішніми цінами та котируваннями на зовнішніх ринках стала ще помітнішою, а отже експорт карбаміду був би особливо вигідним, якби не залишався під контролем.
Внутрішній ринок Китаю зараз підтримується не лише експортними бар’єрами, а й вугільною структурою виробництва азотних добрив, що стримує внутрішні ціни. Карбамід у країні й далі дешевший, ніж на світовому ринку, тому влада остерігається занадто швидкого відтоку продукції за кордон. Для карбаміду діє квотна система, і Пекін зазвичай оцінює можливий експорт лише після того, як у травні стає зрозумілішим баланс внутрішньої пропозиції.
У 2025 році Китай експортував 4,9 млн тонн карбаміду, що нижче від звичного історичного діапазону 5-5,5 млн тонн. За оцінкою StoneX, зазвичай це становить близько 10% глобального експорту. Посилення контролю означає, що світовий ринок добрив у найближчій перспективі залишатиметься чутливим не лише до геополітики та логістики, а й до рішень китайських регуляторів, від яких безпосередньо залежить доступність азотних добрив для імпортерів і собівартість польових робіт у багатьох країнах.