ICAR обмежить площі під рисом та пшеницею у межах плану диверсифікації: сформовано 52 робочі групи до 2047 року
Індійська рада сільськогосподарських досліджень (ICAR) оприлюднила дорожню карту до 2047 року, що передбачає структурну трансформацію агросектору та відмову від монокультури.
Індійська рада сільськогосподарських досліджень (ICAR) представила стратегічний план диверсифікації сільськогосподарських культур, розрахований на період до 2047 року. Ключовою ініціативою стане обмеження площ під рисом та пшеницею, зокрема для риса встановлено ліміт у 53–55 мільйонів гектарів. Вивільнені землі переорієнтують на вирощування кукурудзи, бобових, нутритивних зернових та садівничих культур для зміцнення продовольчої безпеки.
За словами генерального директора ICAR М. Л. Джата, цей план розроблено у співпраці з NITI Aayog. Для впровадження науково обґрунтованих змін було створено 52 цільові робочі групи. Ці підрозділи діють відповідно до концепції «теорії змін», що охоплює різні інститути організації для забезпечення комплексного підходу до модернізації аграрного сектору країни.
Серед головних цілей дорожньої карти — збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції до 2,1 млрд тонн. Значна увага приділяється технологічній модернізації: рівень механізації має зрости з 47% до понад 80%, а ефективність використання добрив — з 35% до 75%. Крім того, ICAR планує підвищити ефективність водокористування до 40–80% та повністю ліквідувати післязбиральні втрати, які наразі становлять близько 20%.
Новим кроком у розвитку інновацій став запуск комплексної схеми HARVEST, яка об'єднує вісім діючих програм в єдиний фреймворк. Система супроводжується платформою MELIA для моніторингу та оцінки впливу досліджень. Наразі ICAR вже розробляє спеціалізовані дорожні карти для окремих штатів, зокрема для Західної Бенгалії, Уттар-Прадеш та інших, щоб адаптувати стратегію до місцевих екологічних та кліматичних умов.
Звіт про результати роботи за минулий рік підтверджує ефективність наукових підходів: виробництво зернових зросло на 19 млн тонн, що принесло економічний ефект у 60 000 крор рупій. Крім того, селекціонери вивели 386 нових сортів культур, більшість із яких є адаптованими до зміни клімату. Успіхи зафіксовано і у ветеринарії, де вдалося на 85% знизити кількість спалахів ящура, а також у боротьбі за екологію — показник спалювання стерні скоротився на 85%.