Аграрний сектор Індії зіткнувся зі зростанням витрат і затримками експорту через війну в Західній Азії
Конфлікт у Західній Азії почав тиснути на індійське сільське господарство одразу з двох боків: подорожчали ресурси для нового сезону, а експорт швидкопсувної продукції зіткнувся із заторами в логістиці.
Війна в Західній Азії почала бити по аграрному сектору Індії одразу за двома напрямами. The Economic Times пише, що до збирання врожаю фермери й агрокомпанії стикаються зі зростанням вартості ресурсів і ризиком нестачі робочої сили, а після збирання врожаю експортери отримують затримки відвантажень і загрозу псування швидкопсувної продукції. Формально у вівторок було оголошено двотижневе припинення вогню, однак учасники ринку попереджають, що комерційна логістика не відновлюється миттєво.
Директор IGrain India Рахул Чаухан заявив виданню, що пріоритетом зараз залишається розбір уже накопиченого транспортного затору, а на нормалізацію ситуації може піти щонайменше шість місяців. При цьому по зерну Індія має високий запас міцності: за державними даними, Food Corporation of India тримає близько 60,7 млн тонн рису та пшениці, що приблизно на 185% вище норми на 1 квітня. Але експерти підкреслюють, що така подушка працює передусім для зернових, тоді як швидкопсувна плодоовочева продукція залишається найбільш вразливою.
Особливо болісно збій ударив по експортній логістиці із західної Індії. За даними публікації, країни Перської затоки забезпечують майже 80% експорту винограду та бананів із Махараштри. Після зупинки операцій у порту Джебель-Алі 28 лютого близько 800-1000 контейнерів із бананами, виноградом, гранатами, кавунами, цибулею та іншою овочевою продукцією виявилися заблокованими. Азхаан Мерчант із Bharat Intelligence оцінив, що зачеплено понад 16 тис. тонн експорту винограду лише з Махараштри, а 5-6 тис. тонн уже перебували в портах і ризикують зіпсуватися. Вартість одного застряглого контейнера він оцінив приблизно у 24 лакхи рупій.
Перенаправлення експортних обсягів на внутрішній ринок уже б’є по цінах виробників. За словами Мерчанта, ще 10 тис. тонн садової експортної продукції готуються вийти на внутрішній ринок, а ціни на банани в Андхра-Прадеші обвалилися з 23 тис. рупій за тонну до 6 тис. рупій, тобто на 74%. Одночасно конфлікт посилив тиск на собівартість: експерти, опитані ET, кажуть, що нафта подорожчала приблизно з 70 доларів до 105-120 доларів за барель, що за місяць підняло вартість аграрних ресурсів на 15-20%.
Видання також наводить конкретніші приклади зростання витрат. Ціна розчинника C9 збільшилася з 70 до 105 рупій, і це здатне підштовхнути ціни на готову продукцію ще на 10-15%, хоча частка цього компонента в собівартості невелика. R.G. Agarwal із Dhanuka Agritech попереджає, що поки система функціонує, але вже перебуває під напругою через дорогі ресурси та затримки поставок. Основний ризик, за його словами, пов’язаний із другим кварталом, коли після мусону зросте попит на агрохімію, і можлива невизначеність із сировиною може вдарити по доступності продукції.
Окремою проблемою ринок називає трудові ресурси. Через зростання вартості життя, пов’язане зокрема з перебоями на ринку LPG, частина трудових мігрантів повертається з великих міст додому, і це вже відбивається на плодоовочевих господарствах та пакувальних центрах, зокрема в Джалгаоні. Для садівництва це критично, тому що збирання, сортування, пакування і навантаження там сильно залежать від ручної праці та часу. Водночас влада стверджує, що базові продовольчі позиції та імпорт рослинних олій поки залишаються під контролем, але галузь дедалі частіше говорить про потребу зміцнювати внутрішнє виробництво ресурсів і диверсифікувати ланцюги постачання.