Ріпсалідопсис

Рослина потребує розсіяного яскравого світла; при прямому сонячному опроміненні сегменти стебла втрачають тургор і червоніють, що свідчить про стресовий стан. У приміщенні важливо забезпечити приплив свіжого повітря без протягів, які можуть призвести до скидання бутонів.

Для вирощування використовують легкі, пухкі субстрати з високим вмістом органічних речовин, які добре утримують вологу, але не перешкоджають аерації коренів. Ідеальний рівень pH ґрунтової суміші становить від 5,5 до 6,5.

Агротехніка передбачає дотримання періоду спокою в зимові місяці, коли рослину переміщують у прохолодне приміщення з температурою +12–14 градусів Цельсія. Це необхідно для стимуляції рясного формування генеративних бруньок на кінцях стебел.

Полив здійснюють м'якою відстояною водою кімнатної температури. У фазі активного росту ґрунт має бути постійно злегка вологим, проте взимку частоту поливів суттєво скорочують, щоб запобігти розвитку патогенної мікрофлори в зоні кореневої шийки.

Найбільш небезпечними захворюваннями є коренева та стеблова гниль, які виникають при порушенні дренажного режиму або використанні надто щільного субстрату.

Серед шкідників культури часто зустрічаються борошнистий червець, що виглядає як білий ватяний наліт на стиках сегментів, а також павутинний кліщ, що вражає рослину при низькій вологості повітря.

Для боротьби зі шкідниками застосовують обробку біологічними або хімічними препаратами, що забезпечують захист листяної поверхні від комах.

Для запобігання втратам врожаю та декоративності необхідно суворо дотримуватися санітарних норм при роботі з рослинним матеріалом.

• Регулярна дезінфекція горщиків та робочого інструменту.
• Використання акарицидів для боротьби з кліщами в теплицях.