Вовчок гіллястий

Вовчок гіллястий — це облігатний кореневий паразит, що належить до родини Вовчкові (Orobanchaceae). Це рослина-паразит, яка повністю позбавлена хлорофілу та не здатна до самостійного фотосинтезу.

Батьківщиною виду вважаються регіони Південної Європи та Близького Сходу. На сьогодні ареал охоплює всі зони інтенсивного вирощування овочевих та технічних культур, де клімат характеризується тривалим теплим періодом.

Для успішного проростання насіння паразита необхідний хімічний сигнал у вигляді кореневих ексудатів (стриголактонів), які виділяють коріння рослин-господарів. У ґрунті насіння зберігає схожість тривалий час, дочекавшись потрібного моменту.

Вимоги до ґрунту для вовчка є мінімальними, проте він краще розвивається на легких та добре аерованих ґрунтах. Висока температура ґрунту влітку сприяє максимально агресивному паразитуванню на культурах.

Агротехнічний контроль базується на впровадженні сівозмін з культурами-пастками. Такі рослини змушують насіння паразита проростати, проте не дозволяють йому прикріпитися до коріння, що виснажує запас насіння в ґрунті.

Шкодочинність вовчка гіллястого проявляється у виснаженні рослини-господаря. Паразит прикріплюється до коріння за допомогою спеціальних гаусторій, крізь які викачує воду та органічні сполуки, необхідні для росту культури.

Надзвичайна продуктивність насіння робить цей бур'ян надзвичайно небезпечним. Воно дуже дрібне і легке, що дозволяє йому поширюватися разом з поливною водою, на робочому одязі працівників або сільськогосподарській техніці.

Хімічний захист передбачає використання спеціалізованих гербіцидів, проте їх ефективність напряму залежить від фази розвитку паразита. Важливо обробляти поля до моменту появи квітконосів над поверхнею ґрунту.

Типові заходи захисту включають:

• дотримання карантинних правил при переміщенні врожаю;
• використання стійких до паразита сортів і гібридів;
• глибоку оранку для зменшення концентрації насіння у верхньому шарі ґрунту.

Біологічний контроль активно досліджується, зокрема застосування комах-фітофагів. Проте, на поточному етапі лише комплексний підхід, що поєднує карантин та хімічні заходи, дає стабільний результат у боротьбі з Orobanche ramosa.