Нортія сейшельська

Нортія сейшельська (лат. Northia seychellana) належить до родини Сапотові (Sapotaceae). Це ендемічне тропічне дерево, яке в природних умовах росте лише на Сейшельських островах.

Цей вид віддає перевагу вологим тропічним лісам на гранітних масивах. Рослина дуже вибаглива до стабільно високих температур повітря протягом усього року та високої вологості.

Ґрунтові вимоги включають глибокі, добре дреновані субстрати, багаті на органічні речовини. Дерево погано переносить застій води, попри відданість вологому клімату.

Ботанічно це велике дерево з міцним стовбуром та щільною кроною, що створює густу тінь. Листя шкірясте, вічнозелене, що є типовим для тропічних видів цієї родини.

Через рідкісність та статус ендеміка, агротехніка вирощування Нортії сейшельської у промислових масштабах не розроблена, вона є об'єктом збереження біорізноманіття.

Господарське використання Нортії сейшельської обмежене, оскільки вид знаходиться під захистом. Деревина цього дерева історично цінувалася за високу щільність, проте її видобуток припинено.

Плоди рослини є невеликими ягодами, які служать важливим джерелом їжі для місцевої фауни, зокрема для ендемічних видів птахів та кажанів на островах.

Селекційна робота з цим видом не проводиться, тому показників урожайності у сільськогосподарському розумінні не існує. Цінність рослини — у її екологічній ролі.

У складі лісових угруповань Нортія сприяє підтримці мікроклімату, що є важливим для запобігання ерозії ґрунтів на крутих гірських схилах архіпелагу.

Сучасні дослідження спрямовані лише на методи штучного розмноження та інтродукції у ботанічні сади для запобігання зникненню популяції.

Основну загрозу для популяції становлять інвазивні види рослин, які витісняють молоді саджанці Нортії у природних місцях існування.

Кліматичні зміни, що призводять до зміни режиму опадів на Сейшелах, негативно впливають на здатність дерев до природного відновлення.

Комахи-шкідники, характерні для тропічних лісів, можуть вражати листя, проте масштабних епідемій, що загрожують існуванню виду, наразі не зафіксовано.

Антропогенний фактор залишається головною загрозою: фрагментація лісів та урбанізація скорочують території, придатні для росту цього ендеміка.

Грибкові захворювання коренів можуть розвиватися при порушенні дренажу ґрунту або в умовах нетипового для ареалу перезволоження в період мусонів.