Дремлик лузитанський

Дремлик лузитанський (Epipactis lusitanica) — це багаторічна трав'яниста рослина з родини Орхідні (Orchidaceae), яка не є об'єктом сільськогосподарського виробництва. Рослина має обмежене поширення та потребує специфічних умов для виживання.

Ареал виду зосереджений переважно на Піренейському півострові, зокрема в Португалії. Цей вид є ендеміком, який надає перевагу вологим лісам та берегам річок, де існує постійний доступ до ґрунтових вод.

Ботанічні особливості включають наявність кореневища, вертикального стебла та вузьких листків, що охоплюють основу стебла. Квітки зібрані у суцвіття-китицю та мають складну будову, притаманну представникам роду Epipactis.

Для нормального росту рослині необхідні вологі ґрунти з високим вмістом органічних речовин та достатній рівень затінення. Агротехнічне вирощування цієї культури є недоцільним через високу вимогливість до екологічних факторів, які важко відтворити в промислових умовах.

Біологічний цикл розвитку рослини тісно пов'язаний із наявністю певних ґрунтових грибів, що створюють мікоризу. Відсутність цих симбіонтів у звичайних ґрунтах перешкоджає успішній адаптації виду за межами природних біотопів.

Найбільшу загрозу для виживання виду створюють зміни умов навколишнього середовища, зокрема осушення територій та знищення природних лісових масивів.

Рослина страждає від порушення мікроклімату, що виникає при вирубці дерев, оскільки дремлик потребує певного рівня вологості повітря та притінення.

До основних хвороб відносяться кореневі гнилі, які розвиваються при зміні кислотності ґрунту або застої води, що пошкоджує тендітну кореневу систему.

Серед шкідників виділяють комах, що живляться соком рослини, зокрема різні види попелиць, які здатні пошкодити бутони та знизити репродуктивну здатність.

Вид перебуває під постійним тиском через господарську діяльність, що призводить до фрагментації природних місць зростання та ізоляції окремих популяцій.