Діхапеталум цімозум

Діхапеталум цімозум — це багаторічний чагарник із родини Діхапеталові, що поширений у Південній Африці. Його головною ботанічною рисою є надзвичайно довга коренева система, яка дозволяє рослині виживати в екстремальних умовах посухи.

Ця рослина не вирощується як сільськогосподарська культура, оскільки вона визнана небезпечним бур'яном-отруйником. Вона віддає перевагу піщаним ґрунтам саван, де швидко поширюється, створюючи ризики для пасовищ.

Рослина має здатність до швидкого вегетативного відновлення після пожеж або механічних пошкоджень надземної частини. Це робить її боротьбу з нею надзвичайно складною для сільськогосподарських підприємств.

Ботанічна будова включає міцне стебло та жорстке листя, в тканинах яких накопичуються фторорганічні сполуки. Для нормального росту культурі не потрібні добрива чи полив, вона ідеально адаптована до бідних ґрунтів.

Агротехнічні заходи спрямовані на викорінення цієї рослини, оскільки вона не має господарського використання і становить пряму загрозу життю свійських тварин.

Основною проблемою, пов'язаною з цією рослиною, є гостра отруйність для худоби. Навіть невелика кількість листя, з’їденого під час випасу, може призвести до раптової смерті тварини через зупинку серця.

Шкідники та хвороби майже не впливають на популяцію Діхапеталум цімозум через високу концентрацію токсинів у всіх органах рослини, що робить її практично невразливою до природних ворогів.

Найбільша небезпека виникає наприкінці посушливого сезону, коли іншої зеленої маси на пасовищах не залишається, і тварини змушені вживати цей небезпечний чагарник.

Боротьба проти цієї рослини передбачає використання потужних гербіцидів, що діють на кореневу систему, або механічне викопування кущів, що є трудомістким процесом.

Системний моніторинг пасовищ є єдиним способом запобігання загибелі худоби, оскільки ефективних антидотів для тварин при отруєнні цими сполуками не існує.