Культура

Дельфініум мавританський

Delphinium mauretanicum

Опис

Строки сівби

Дельфініум мавританський розмножується переважно насіннєвим способом або шляхом поділу кореневища. Посів насіння у відкритий ґрунт проводять під зиму або ранньою весною, як тільки ґрунт прогріється до 10 градусів.

Для отримання раннього цвітіння рекомендується використовувати розсадний метод. Насіння висівають у контейнери в лютому або березні, забезпечуючи стратифікацію для підвищення схожості.

Сходи з'являються протягом 2-3 тижнів, після чого розсаду необхідно досвічувати фітолампами. Пікірування в окремі горщики проводиться при формуванні двох справжніх листочків.

Висадка загартованої розсади на постійне місце здійснюється наприкінці травня, коли мине загроза нічних заморозків.

Схема посадки повинна враховувати розмір дорослої рослини, тому між кущами залишають не менше 40-50 сантиметрів для повноцінної вентиляції.

Вимоги до умов

Культура належить до родини Жовтецеві та віддає перевагу відкритим, добре освітленим ділянкам. Допускається легке затінення в полуденні години для збереження яскравості забарвлення.

Ґрунти для вирощування мають бути родючими, помірно вологими та мати нейтральну або слабокислу реакцію. Важливо виключити застій вологи біля коріння, оскільки це призводить до загибелі.

Рослина потребує регулярного поливу в посушливі періоди, проте перезволоження ґрунту є неприпустимим. Вода повинна вноситися під корінь, щоб уникнути потрапляння на листя.

Для інтенсивного росту та розвитку квітконосів необхідні підживлення мінеральними комплексами, що містять калій, фосфор та азот у фазі активної вегетації.

Потужні стебла дельфініуму мавританського потребують обов'язкової опори, оскільки вони можуть ламатися під час сильних поривів вітру під час цвітіння.

Головні хвороби та шкідники

Найнебезпечнішим захворюванням для дельфініумів є борошниста роса, що проявляється білим нальотом на листкових пластинках. Для профілактики слід уникати загущених посадок.

За умов підвищеної вологості рослини можуть уражатися чорною плямистістю, яка призводить до відмирання надземної частини рослини при неправильному догляді.

Зі шкідників найбільшої шкоди завдають дельфініумова муха та слимаки. Слимаки особливо небезпечні у весняний період, коли вони поїдають молоді пагони та бруньки.

Для боротьби з комахами застосовують системні інсектициди широкого спектру дії, якими обприскують рослини у вечірній час доби.

Регулярне прополювання та мульчування прикореневої зони значно знижують ризик поширення інфекцій та появи небажаних комах.