Опис
Строки сівби
Паспалум розширений (Paspalum dilatatum) — це теплолюбна багаторічна злакова культура, висів якої слід проводити лише після повного прогрівання ґрунту.
Оптимальна температура для проростання насіння становить не менше 18–20 градусів, тому найкращим часом є кінець весни або початок літа.
Для створення рівномірного травостою насіння висівають на глибину не більше 1,5 сантиметра, використовуючи легкі сівалки з обов'язковим подальшим коткуванням.
Важливо забезпечити добрий контакт насіння з вологим ґрунтом, оскільки тривале проростання при нестачі вологи може значно знизити густоту посівів.
На початкових етапах розвитку культура росте повільно, тому необхідно вчасно проводити заходи боротьби з бур’янами, які можуть пригнітити сходи.
Вимоги до умов
Рослина належить до родини Тонконогові (Poaceae) та походить з регіонів Південної Америки, що пояснює її високу адаптивність до жаркого клімату.
Культура найкраще розвивається на родючих суглинках, однак завдяки потужній кореневій системі успішно адаптується і до бідніших, важких ґрунтів.
Паспалум вимагає високого рівня інсоляції та достатнього зволоження, хоча після вкорінення демонструє стійкість до короткочасних посух.
Основним лімітуючим фактором для вирощування є температура; у холодних кліматичних зонах культура не здатна пережити суворі зими.
Для підтримки продуктивності травостою рекомендується внесення мінеральних добрив, особливо в періоди після інтенсивного випасання худоби.
Урожайність
Урожайність зеленої маси паспалуму розширеного є досить високою при дотриманні технології випасання та регулярному підживленні поживними речовинами.
Рослина характеризується здатністю до швидкого відростання після кожного циклу стравлювання, що робить її цінним компонентом пасовищних сумішей.
Поживна цінність корму залишається на високому рівні, якщо трава не перестоює і використовується до початку фази масового цвітіння.
За сприятливих умов паспалум може забезпечувати стабільне постачання зеленого корму протягом усього літнього сезону, навіть у періоди, коли інші злаки знижують активність.
Висока енергетична цінність та відмінне поїдання худобою роблять цю культуру привабливою для фермерських господарств, що спеціалізуються на тваринництві.
Головні хвороби та шкідники
Серйозну небезпеку становить грибок Claviceps paspali, який викликає захворювання — ріжки, що вражають суцвіття рослини.
Спори ріжків містять токсини, які при поїданні худобою можуть призводити до отруєнь, тому пасовища з паспалумом потребують постійного нагляду.
Шкідники, зокрема дротяники та личинки хлібних жуків, можуть пошкоджувати кореневу систему в перші роки після посіву, що вимагає вжиття захисних заходів.
При надмірному випаданні опадів можливий розвиток борошнистої роси, яка негативно впливає на якість зеленого корму та загальний приріст біомаси.
- Регулярне скашування для запобігання утворенню колосків.
- Моніторинг стану травостою на наявність грибкових хвороб.
- Оптимізація навантаження на пасовища.
- Боротьба зі шкідниками на етапі появи сходів.
Збирання
Основним методом збирання є випасання худоби, проте при надлишку трави її можна заготовляти у вигляді сіна, дотримуючись фази початку виметування.
При заготівлі сіна необхідно приділяти увагу процесу сушіння, оскільки стебла паспалуму досить грубі та потребують якісного ворошення.
Збирання насіння є досить складним процесом через схильність до осипання та нерівномірне дозрівання насіння в метелці.
При підготовці до зими важливо не проводити пізні укоси, щоб рослина встигла накопичити достатньо поживних речовин у кореневій системі.
Дотримання режиму чергування ділянок пасовища дозволяє подовжити термін життя травостою до багатьох років без потреби у пересіванні.