Повитиця генісаретська

Повитиця генісаретська (Cuscuta gennesaretana) — це не сільськогосподарська культура, а високоспеціалізований рослинний паразит родини Березкові. Вона є небезпечним карантинним організмом, який не має власного коріння та хлорофілу для фотосинтезу.

Рослина розвивається виключно за рахунок висмоктування поживних речовин з тканин рослин-господарів. За допомогою гаусторій вона проникає в судинну систему культурних рослин, що призводить до критичного виснаження та поступової загибелі вражених примірників.

Ареал походження та поширення охоплює території Близького Сходу. Як карантинний об'єкт, повитиця генісаретська суворо контролюється фітосанітарними службами, оскільки її насіння може тривалий час зберігатися у ґрунті, чекаючи на сприятливі умови для проростання.

Агротехнічні заходи боротьби спрямовані на запобігання поширенню насіння. Необхідно проводити своєчасну прополку, знищувати бур'яни до моменту їхнього цвітіння, а також використовувати лише сертифікований посівний матеріал, вільний від домішок насіння паразита.

Основними загрозами, які несе цей паразит, є різке зниження врожайності зернових та технічних культур, зниження якості врожаю та поширення вірусних хвороб рослин, оскільки повитиця виступає природним вектором передачі інфекцій від хворої рослини до здорової.