Опис
Строки сівби
Аурикулярія чорна (Auricularia heimuer) є популярною сільськогосподарською культурою з родини Аурикулярієві. Виробництво починається з підготовки посівного матеріалу – міцелію, який вирощують на зерновій основі.
Субстрат готується на основі подрібненої деревини листяних порід, до якої додають висівки та мінеральні добавки для забезпечення поживного середовища.
Процес інокуляції (засіву) відбувається в стерильних боксах для запобігання потраплянню сторонньої мікрофлори в блоки.
Інкубаційний період триває від одного до півтора місяця. У цей час важливо підтримувати повну темряву та стабільну температуру для швидкого розростання грибниці.
Після повного охоплення субстрату міцелієм, блоки переміщують до зони плодоношення, де створюються умови для виходу грибів на поверхню.
Вимоги до умов
Для розвитку плодових тіл аурикулярії необхідний високий рівень відносної вологості повітря – від 85% до 95%. Недостатня вологість призводить до розтріскування поверхні гриба.
Температурний режим для цієї культури варіюється в межах 15–25°C. Забезпечення правильного температурного перепаду стимулює масове утворення зачатків (примордіїв).
Освітлення відіграє певну роль: хоча гриби не здійснюють фотосинтез, розсіяне світло сприяє формуванню типового забарвлення та щільності плодових тіл.
Система вентиляції повинна забезпечувати постійний обмін повітря, видаляючи надлишки вуглекислого газу, що накопичується в процесі метаболізму грибів.
Якість води для поливу має відповідати санітарним нормам для харчової продукції, без вмісту хлору та патогенних організмів.
Урожайність
Середня врожайність з одного блоку масою 2,5–3 кг становить близько 800–1200 грамів якісної продукції за весь цикл вирощування.
Збір врожаю проводиться поетапно. Зазвичай передбачено до трьох хвиль плодоношення, після чого субстрат стає виснаженим і замінюється.
Використання високоякісного міцелію та збалансованих добавок дозволяє збільшити масу кожного окремого гриба та покращити їхні товарні якості.
Між хвилями збору рекомендується робити технологічні паузи, під час яких субстрат частково зволожується для відновлення водного балансу грибниці.
Висока інтенсивність праці компенсується високою ціною на ринку та великим попитом на цей вид продукції у харчовій та фармакологічній галузях.
Головні хвороби та шкідники
Найбільшу загрозу для аурикулярії становлять плісняві гриби, що конкурують за поживні речовини, а також бактеріальні інфекції, які призводять до розм'якшення плодових тіл.
Грибні комарики та дрібні шкідники можуть пошкоджувати блоки, створюючи ходи та переносячи на своєму тілі збудників хвороб.
Перезволоження поверхні блоків провокує розвиток гнилей, які швидко поширюються в умовах закритого ґрунту.
- Регулярна дезінфекція камер вирощування.
- Використання фільтрів тонкого очищення повітря.
- Контроль чистоти вхідного субстрату та посівного матеріалу.
Виявлення заражених блоків на ранній стадії дозволяє врятувати більшу частину врожаю від зараження.
Збирання
Збір проводять, коли плодові тіла досягають характерного розміру, але до того, як вони почнуть втрачати пружність та матовість своєї поверхні.
Гриби зрізають біля основи, не залишаючи залишків ніжок, які можуть стати осередком гниття для майбутніх хвиль плодоношення.
Після збору продукцію відправляють на сортування та подальшу термічну обробку або сушіння, що забезпечує збереження корисних властивостей гриба.
Аурикулярія чорна є надзвичайно пластичною культурою: сушені гриби при повторному замочуванні практично повністю відновлюють свій об'єм та текстуру.
Пакування готової продукції проводиться в тару, що забезпечує необхідну вентиляцію, запобігаючи «запарюванню» свіжих грибів під час транспортування.