Некроз серцевини стебла томата

На початкових стадіях на стеблах з'являються видовжені коричневі плями або некротичні смуги. Вони можуть розташовуватися на будь-якій висоті від поверхні ґрунту.

При поздовжньому розрізі стебла видно, що внутрішня серцевина змінена: вона має коричневий колір, стає м'якою або повністю порожньою через руйнування тканин.

Листя поступово жовтіє, втрачає тургор і в'яне, хоча полив здійснюється регулярно. У верхівковій частині спостерігається деформація нових листків.

На уражених стеблах часто з'являються додаткові корені (адвентивні корені), що є типовою реакцією томата на пошкодження провідної системи.

Рослина виглядає пригніченою, зупиняється в рості, а при сильному ураженні спостерігається повне відмирання всієї надземної частини.

Збудником цієї хвороби є бактерія Pseudomonas corrugata. Цей патоген є типовим мешканцем ґрунту, який може виживати в рослинних залишках протягом тривалого часу.

Хвороба найчастіше вражає томати у теплицях, де створюються умови для активного розмноження бактерій. Проникнення відбувається через рани, що виникають під час пасинкування або догляду.

Бактерії швидко поширюються по судинній системі, викликаючи закупорку провідних шляхів рослини. Також можливе зараження через інвентар, яким користуються при роботі в теплиці.

Патоген віддає перевагу помірно вологому середовищу з перепадами температур. Рослини стають вразливими при ослабленні імунітету через порушення умов вирощування.

Біологія збудника передбачає високу швидкість колонізації тканин рослини, що призводить до швидкої деградації внутрішніх структур стебла.

Висока вологість повітря, що перевищує 85%, є головним каталізатором розвитку бактеріального некрозу. Конденсат на листках сприяє поширенню збудника.

Надмірне азотне живлення, що призводить до інтенсивного росту соковитих пагонів, робить рослини сприйнятливими до проникнення бактерій Pseudomonas corrugata.

Температурні стреси, зокрема різке зниження температури вночі при високій денній вологості, створюють ідеальні умови для патогена.

Неправильна техніка пасинкування, коли рани залишаються відкритими і не підсихають, значно підвищує ризик інфікування всього посіву.

Забруднений ґрунт або використання незнезараженого субстрату після попередньої культури є критичним чинником зараження молодих рослин.

Вредоносність захворювання надзвичайно висока, оскільки воно призводить до повної загибелі продуктивних частин рослини.

Втрати врожаю можуть сягати 50% і вище, що створює серйозну загрозу для тепличних господарств, де щільність посадки дуже висока.

Плоди на хворих кущах не розвиваються до належного розміру, втрачають товарний вигляд та смакові якості, стаючи непридатними для ринку.

Бактеріальна інфекція швидко передається від однієї рослини до іншої при контакті або через вологу, що робить проблему масовою.

Витрати на ліквідацію вогнищ інфекції, включаючи видалення рослин та дезінфекцію теплиць, суттєво зменшують рентабельність виробництва.

Найефективніший захід — це сувора ізоляція хворих рослин. При появі перших ознак кущ потрібно негайно видалити разом із корінням і знищити.

Дезінфекція теплиць після кожного циклу вирощування є обов'язковою. Необхідно очищати конструкції та замінювати або знезаражувати ґрунтовий субстрат.

Регулювання мікроклімату шляхом вентиляції дозволяє підтримувати рівень вологості, який не є комфортним для розвитку бактерій.

Слід дотримуватися обережності при догляді: інструменти для пасинкування потрібно регулярно дезінфікувати спеціальними засобами після кожного куща.

• Дотримання сівозміни в теплицях
• Використання стійких до бактеріозів сортів
• Збалансоване калійне та фосфорне живлення
• Контроль шкідників-переносників
• Стерилізація інвентарю