Вірус жовтої мозаїки люпину

Типові ознаки хвороби проявляються як чергування світло-зелених та темно-зелених ділянок на листках, що формує виразний мозаїчний візерунок.

Листки хворих рослин нерідко деформуються, стають зморшкуватими, а їх краї можуть закручуватися донизу або догори.

Спостерігається значне пригнічення росту та розвитку стебел, що робить рослини карликовими порівняно зі здоровими екземплярами.

За інтенсивного перебігу інфекції спостерігається деформація бобів та суттєве зниження кількості сформованого насіння в них.

• Хлоротичні плями на листках
• Курчавість та викривлення листових пластинок
• Уповільнення росту міжвузлів
• Зменшення кількості квіток

Збудником цієї хвороби є Bean yellow mosaic virus (BYMV), що належить до родини Potyviridae, роду Potyvirus.

Вірус має ниткоподібну форму частинок і містить одноланцюгову РНК, що забезпечує його високу здатність до швидкої реплікації в клітинах рослин-господарів.

Це дуже поліфагний вірус, який здатен вражати широкий спектр видів рослин, включаючи багато бобових культур та бур'янів.

Збереження патогену в природі відбувається переважно у багаторічних бобових травах, звідки він переноситься на сільськогосподарські культури.

Основними векторами передачі інфекції в агроценозах виступають попелиці, які переносять вірус неперсистентним способом під час живлення.

Поширення хвороби активізується за наявності великої кількості комах-переносників, чисельність яких залежить від погодних умов весняного та літнього періодів.

Тепла та суха погода сприяє швидкому розмноженню попелиць, що призводить до масового зараження посівів люпину вірусом.

Близькість посівів до лук, пасовищ або лісосмуг, де ростуть дикі бобові, підвищує ризик інфікування через міграцію крилатих особин комах.

Несприятливі умови вирощування, що знижують імунітет рослин, роблять їх більш сприйнятливими до вірусної інфекції.

Механічне перенесення вірусу через сільськогосподарський інвентар стає критичним при проведенні доглядових робіт на вологих насадженнях.

Головна шкода від вірусу полягає в катастрофічному зниженні врожайності зерна, що робить вирощування культури економічно невигідним.

Насіння, отримане з хворих рослин, має нижчу схожість та енергію проростання, що призводить до зрідженості майбутніх посівів.

Вражені рослини мають знижену стійкість до стресових факторів, таких як посуха, заморозки або ураження іншими патогенами.

Якість зеленої маси люпину значно падає, що обмежує його використання в якості повноцінного корму для тваринництва.

Поширення вірусу в масштабах поля часто призводить до втрати значної частини товарного врожаю, що потребує повної заміни посівного матеріалу.

Використання виключно здорового насіння, отриманого з вільних від вірусів ділянок, є найпершим кроком у системі захисту.

Необхідно проводити своєчасну обробку посівів інсектицидами для знищення колоній попелиць — головних переносників вірусу.

Важливою умовою профілактики є просторова ізоляція нових посівів люпину від старих бобових полів на відстані не менше 500 метрів.

Систематичне знищення бур'янів навколо полів дозволяє зменшити джерела інфекції, де вірус накопичується між сезонами.

Вирощування сучасних стійких сортів є найефективнішим способом мінімізації впливу вірусної мозаїки на врожайність.