Вірус мозаїки цибулі-порею

Основний симптом — виникнення поздовжніх світло-жовтих або хлоротичних смуг на листках. Листя часто виглядає плямистим, що дає назву хворобі.

Рослини суттєво відстають у рості та розвитку. Уражений порей виглядає пригніченим, листя втрачає пружність, згинається та набуває нетипової форми.

За інтенсивного розвитку вірусу листки сильно скручуються та деформуються. З’являється загальний хлороз, що негативно впливає на товарні якості продукції.

У часнику вірус викликає мозаїчність та значне подрібнення цибулин. На початкових етапах ознаки можуть бути слабкими і нагадувати фізіологічний стрес.

Вірус часто перебуває в комплексі з іншими патогенами, що ускладнює візуальну діагностику. Для точного підтвердження захворювання використовують лабораторні методи аналізу.

Збудником цієї хвороби є Leek yellow stripe virus (LYSV), що належить до роду Potyvirus. Це вірус з ниткоподібними частинками, які містять РНК.

Вірус є облігатним паразитом, який може виживати лише в живих тканинах рослин. У природних умовах він зберігається в зимуючих цибулинах та багаторічних представниках родини Цибулеві.

Основним вектором поширення є попелиці, зокрема Myzus persicae, що переносять вірус неперсистентно. Вірус передається під час короткочасного живлення комах на епідермісі листка.

Крім того, можливе механічне перенесення вірусу через сік під час проведення агротехнічних операцій. Насіннєва передача спостерігається дуже рідко і не є вирішальною для поширення.

До кола уражуваних культур належать всі види цибулі, зокрема порей, часник та цибуля ріпчаста. Сприйнятливість залежить від сортових особливостей та умов вирощування.

Поширення хвороби залежить від динаміки чисельності попелиць. У суху та спекотну погоду активність комах-переносників різко зростає.

Джерелами вірусу на полі зазвичай стають інфіковані багаторічні цибулі, що зимують поруч. Первинне зараження відбувається з країв поля, куди залітають комахи.

Використання ураженого посадкового матеріалу, такого як сівок або зубки часнику, є критичним чинником появи осередків вірусу на нових площах.

Недотримання сівозміни та наявність рослинних решток у ґрунті сприяють накопиченню патогену. Загущені посіви створюють сприятливі умови для попелиць.

Відсутність боротьби з бур’янами, що є резерваторами інфекції, призводить до швидкого розповсюдження вірусу в посівах протягом сезону.

Шкодочинність полягає у зниженні врожайності та погіршенні якості продукції. Через порушення фотосинтезу цибулини або стебла порею не набирають необхідної маси.

Погіршуються показники зберігання врожаю, оскільки уражені цибулини не здатні нормально формувати покривні луски. Втрати врожаю можуть сягати 50%.

Вірусна інфекція відкриває шлях для вторинних грибкових та бактеріальних хвороб. Ослаблені рослини швидше гниють у полі та під час зберігання.

Економічні збитки спричинені не лише втратою маси, а й втратою насіннєвої цінності посадкового матеріалу. Інфіковані рослини є стабільним джерелом вірусу.

Тривале вирощування уражених рослин на одній ділянці призводить до поступової деградації сортів та виродження культури в агроценозах.

Основним заходом є використання здорового, сертифікованого насіннєвого матеріалу. Це запобігає занесенню інфекції на нові ділянки.

Потрібен ретельний контроль попелиць за допомогою ефективних інсектицидів у періоди їх міграції. Своєчасна обробка перериває ланцюг передачі вірусу.

Важливо дотримуватися просторової ізоляції між новими посівами та старими насадженнями цибулевих. Сівозміна з чергуванням культур є обов’язковою умовою.

• Фітосанітарне очищення: видалення та утилізація хворих рослин з ознаками мозаїки.
• Боротьба з бур’янами родини цибулевих та лілійних, що резервують вірус.
• Дезінфекція інструментів при роботі з рослинами, щоб запобігти механічному перенесенню соку.

Вирощування стійких сортів є найефективнішим інструментом у регіонах, де вірус мозаїки має високу поширеність серед цибулевих овочів.