Вірус кільцевої плямистості артишоку

Первинні симптоми проявляються як хлоротичні плями та чіткі кільцеві візерунки на листі, які найкраще видно на молодих листках навесні.

Рослини, що зазнали вірусного ураження, демонструють виразну асиметрію листкової пластинки та загальну деформацію, що виглядає як курчавість.

Характерним ознакою є відставання в рості, через що кущі стають низькорослими та розлогими, втрачаючи типову форму для свого сорту.

На пізніх етапах розвитку інфекції на листі можуть виникати некротичні ділянки, що призводить до поступового в'янення та відмирання окремих листків.

• Поява світлих кілець на листках.
• Деформація та скручування листових пластинок.
• Пригнічення розвитку кореневої системи.
• Зменшення кількості та якості суцвіть (кошиків).

Збудником захворювання є Artichoke ringspot virus (ARSV), що належить до родини Secoviridae, роду Nepovirus. Це вірус з позитивною одноланцюговою РНК, який має високу здатність до адаптації.

Головним переносником патогену в природних умовах є ґрунтові нематоди роду Longidorus. Вони набувають вірус під час живлення на коренях заражених рослин і можуть зберігати інфекційність протягом тривалого часу.

Окрім нематод, вірус може поширюватися механічним шляхом через пошкодження тканин рослин під час обрізки або механізованого догляду за плантацією.

Вертикальна передача через насіння для цього вірусу також не виключена, проте головну роль відіграє вегетативне розмноження зараженими частинами кореневищ.

Наявність багатьох бур'янів навколо полів може створювати постійний резервуар для вірусу, що ускладнює повну ліквідацію вогнищ захворювання на виробничих ділянках.

Сприятливі умови для розвитку вірусу пов'язані з високою вологістю ґрунту, яка сприяє активності ґрунтових нематод, що є його головними переносниками.

Помірні температури повітря та ґрунту в весняний період є оптимальними для інтенсивного розмноження вірусу в тканинах артишоку.

Висока щільність посадки без дотримання просторової ізоляції між ділянками сприяє стрімкому поширенню інфекції по всьому полю.

Відсутність належного фітосанітарного контролю за станом материнських рослин при заготівлі вегетативного посадкового матеріалу призводить до закладання заражених плантацій.

Накопичення вірусної інфекції в ґрунті відбувається при тривалому вирощуванні культури на одному місці, що дозволяє нематодам постійно передавати вірус новим рослинам.

Вірус спричиняє серйозні економічні збитки, оскільки продуктивність заражених рослин суттєво падає, а якість кошиків стає низькою.

Деформовані кошики не відповідають товарним стандартам, через що значна частина врожаю вибраковується під час сортування та пакування.

Тривала інфекція поступово виснажує рослину, роблячи її вразливою до вторинних патогенів та несприятливих погодних умов.

Через неможливість лікування, уражені рослини стають джерелом інфекції для сусідніх здорових кущів, що змушує фермерів видаляти цілі ділянки плантацій.

Відсутність ефективних методів відновлення здоров'я зараженого куща робить це захворювання одним з найнебезпечніших для промислового вирощування артишоку.

Найбільш дієвим методом контролю є використання якісного, сертифікованого посадкового матеріалу, що пройшов лабораторну перевірку на наявність вірусів.

Необхідно ретельно виявляти та видаляти хворі рослини на початкових стадіях появи симптомів, щоб зменшити інфекційне навантаження на поле.

Боротьба з популяціями нематод у ґрунті за допомогою застосування нематицидів є обов'язковим елементом інтегрованої системи захисту плантацій.

Дотримання сівозміни з культурами, які не є господарями для вірусу або його переносників, дозволяє знизити рівень інфекції у ґрунті.

Регулярна дезінфекція робочого інструменту та дотримання правил гігієни під час збору врожаю запобігають механічному перенесенню збудника від хворих рослин до здорових.