Некротична жовтяниця бобових

Основним симптомом є виражене пожовтіння верхнього листя, яке поступово поширюється на всю рослину. Листя стає хлоротичним і крихким.

Характерною ознакою служить сильна курчавість і деформація листкових пластинок, що супроводжується некрозом країв і жилок, що і дало назву хворобі.

Спостерігається значне пригнічення росту рослин: міжвузля вкорочуються, рослина набуває карликового, кущистого вигляду через надмірне галуження бічних пагонів.

Цвітіння при сильному зараженні або не настає, або квіти швидко опадають. Боби, що формуються, дрібні, недорозвинені, часто з деформованим насінням всередині.

Коренева система уражених рослин також піддається деградації, що знижує здатність культури поглинати воду та поживні речовини з ґрунту.

Збудником хвороби є вірус Faba bean necrotic yellows virus (FBNYV), що належить до родини Nanoviridae. Це вірус з одноланцюговою кільцевою ДНК, який має унікальну структуру геному, розділеного на кілька сегментів.

Тип хвороби — системна вірусна інфекція, що вражає судинну систему рослини. Вірус надзвичайно специфічний до представників родини Бобові.

Переносником інфекції в природі виступають різні види попелиць, найбільш значущою з яких є горохова попелиця. Вірус передається персистентним способом: комаха набуває здатності заражати рослину після певного періоду живлення на хворій особині.

Інкубаційний період в організмі переносника дозволяє попелиці залишатися вірусоносною протягом усього життя. Механічна передача вірусу через сік у польових умовах практично не зустрічається.

Біологія патогена характеризується здатністю тривало зберігатися в багаторічних бобових травах, які служать резервуаром інфекції для однорічних культур.

Розвиток хвороби прямо корелює з динамікою чисельності популяцій попелиці-переносника. Масове заселення полів шкідниками створює епіфітотійну загрозу.

Тепла і суха погода сприяє швидкому розмноженню попелиць і їх міграції на посіви, що значно прискорює поширення вірусу.

Важливим фактором є наявність поблизу осередків дикорослих бобових, де вірус накопичується в міжсезоння і звідки розноситься крилатими особинами попелиці.

Загущені посіви і порушення агротехнічних термінів сівби створюють сприятливий мікроклімат для життєдіяльності комах-переносників.

Рівень стійкості конкретних сортів до вірусної інфекції визначає швидкість накопичення вірусу всередині посіву після первинного занесення інфекції.

Шкідливість некротичної жовтяниці проявляється в різкому зниженні врожайності бобових культур, яка в осередках зараження може падати на 50–90%.

Хвороба призводить до істотного погіршення якості насіння: знижується його схожість, маса 1000 насінин і посівні кондиції товарної продукції.

Уражені рослини втрачають здатність до ефективної азотфіксації, що порушує природне живлення рослини і погіршує ґрунтову родючість.

Вірусні інфекції такого типу вкрай складно піддаються лікуванню, тому уражені ділянки посівів часто стають повністю нерентабельними.

Економічний збиток складається не тільки з втрати врожаю, а й із витрат на проведення інсектицидних обробок проти переносників вірусу.

Основним методом захисту є контроль чисельності попелиці за допомогою застосування системних і контактних інсектицидів у періоди масової міграції комах.

Важливою профілактичною мірою виступає дотримання просторової ізоляції між новими посівами бобових і багаторічними травами, зараженими вірусом.

Рекомендується використання якісного, вільного від вірусної інфекції насіннєвого матеріалу, оскільки вірус може передаватися через насіння в рідкісних випадках.

Ефективним є впровадження в сівозміну стійких сортів, які володіють генетичною резистентністю до даного нановірусу.

• Знищення бур'янів навколо полів.
• Дотримання оптимальних строків сівби для уникнення піків активності попелиці.
• Моніторинг крайових смуг посівів для виявлення перших симптомів жовтяниці.