Вірус прихованого пожовтіння ліщини

Головним симптомом є хлоротичне пожовтіння листя, яке зазвичай виглядає як слабкі плями або нерівномірне забарвлення.

Часто візуальні ознаки проявляються лише на окремих гілках, тоді як решта крони може виглядати цілком здоровою.

У деяких випадках спостерігається деформація листкової пластинки, що супроводжується її загальним здрібненням.

Вірус не викликає відмирання пагонів, тому його часто плутають із порушеннями мінерального живлення, зокрема дефіцитом азоту або магнію.

Під час тривалої вегетації симптоми можуть зникати, що робить візуальну ідентифікацію хворих кущів майже неможливою у другій половині літа.

Збудником захворювання є Hazelnut latent virus (HLV), що належить до роду Ilarvirus. Це вірус, що містить РНК і вражає представників родини Corylaceae.

Основним господарем патогену є ліщина (фундук), у тканинах якої вірус може накопичуватися у високих концентраціях.

Зараження відбувається під час вегетативного розмноження при використанні інфікованих підщеп або прищеп, що є головним шляхом поширення інфекції на нові ділянки.

Також доведено можливість передачі вірусу через пилок та насіння, що робить контроль над захворюванням складним процесом.

Біологічні особливості вірусу дозволяють йому тривалий час існувати в рослині без маніфестації хвороби, що ускладнює своєчасну діагностику.

Хвороба призводить до поступового зниження життєздатності рослин та зменшення річного приросту деревини.

Основною шкодою є зниження якості та маси врожаю горіхів, що суттєво зменшує рентабельність промислових фундукових садів.

Інфіковані дерева стають вразливими до стресових чинників, включаючи критичні температурні коливання взимку.

Вірусна інфекція негативно впливає на процес закладки плодових бруньок, що призводить до нестабільного щорічного плодоношення.

Накопичення вірусу в насадженнях з часом призводить до виродження сортів та необхідності повної заміни інфікованих дерев.

Основним заходом боротьби є використання виключно сертифікованого садивного матеріалу, вільного від вірусних патогенів.

Важливо здійснювати дезінфекцію садового інструменту після роботи з кожною окремою рослиною для попередження механічного перенесення вірусу.

Проведення систематичних фітосанітарних оглядів дозволяє вчасно виявити джерела інфекції та видалити хворі кущі.

Слід дотримуватися просторової ізоляції між молодими насадженнями та старими або дикими деревами ліщини, що можуть бути резерваторами вірусу.

• Контроль популяції комах-переносників інфекції у саду.
• Лабораторне тестування насаджень за підозри на вірусне ураження.