Вірус некротичної плямистості американської сливи

Навесні, під час інтенсивного росту листя, на деревах з'являються характерні плями, лінії та кільця хлоротичного характеру, що утворюють візерунки.

Деякі сорти сливи демонструють симптоми у вигляді зигзагоподібних ліній, які з часом можуть ставати некротичними, що призводить до відмирання тканин листа.

З настанням спекотного літа симптоматика часто стає прихованою, тому візуальна діагностика найбільш ефективна лише у весняний період вегетації.

Плоди уражених дерев можуть деформуватися, ставати неоднорідно забарвленими та втрачати смакові властивості, що негативно впливає на товарність.

Рослини, що перебувають у стадії хронічного ураження, мають пригнічений вигляд, зменшений приріст пагонів та знижену стійкість до стресів.

Збудником захворювання є American plum line pattern virus (APLPV), який належить до роду Ilarvirus. Це вірус з лінійним геномом, представленим одноланцюговою РНК.

Патоген спеціалізується на ураженні кісточкових культур, зокрема сливи, персика, абрикоса та аличі, поширюючись системно по всіх органах рослини.

Основним шляхом поширення у виробничих умовах є вегетативне розмноження, при якому вірус передається з інфікованим живцем при щепленні.

Також доведено, що передача вірусу можлива через пилок, що робить проблему актуальною для селекційних розплідників та молодих садів.

Вірусні частинки зберігають інфекційну здатність протягом тривалого часу в рослинних соках, що вимагає ретельної дезінфекції інструментарію.

Поширення патогену відбувається переважно через антропогенний фактор, зокрема використання необстеженого посадкового матеріалу при закладанні саду.

Погодні умови весняного періоду відіграють критичну роль: прохолодна та волога погода сприяє накопиченню вірусу в тканинах та прояву симптомів.

Відсутність належної фітосанітарної культури в розплідниках призводить до того, що інфекція стає латентною і виявляється лише через роки після висадки.

Наявність дикорослих представників родини розових поблизу садів може створювати резервації вірусу, з яких він поширюється за допомогою пилку.

Інтенсивне садівництво з використанням механізованих методів обрізки без дезінфекції створює умови для швидкого розповсюдження вірусу всередині насадження.

Основна шкода від вірусу полягає у суттєвому зниженні продуктивності дерев, що в масштабах саду призводить до великих економічних збитків.

Хвороба призводить до передчасного старіння кісточкових культур, що вимагає їх заміни та фінансових витрат на розкорчовування та нову посадку.

Якість плодів, зібраних з інфікованих дерев, часто не відповідає вимогам стандарту, що унеможливлює їх продаж як продукції екстра-класу.

Вірус послаблює дерева, через що вони стають сприйнятливими до моніліозу, клястероспоріозу та інших поширених хвороб кісточкових.

Порушення фізіологічних процесів призводить до того, що дерева стають менш витривалими до суворих зимових умов, що часто закінчується їх загибеллю.

Головним заходом є використання сертифікованого безвірусного матеріалу, який пройшов перевірку методом імуноферментного аналізу (ІФА) або ПЛР.

Необхідно проводити періодичне обстеження насаджень на наявність симптомів та видаляти заражені дерева разом з кореневою системою.

Важливо забезпечити дезінфекцію садових ножиць, пилок та ножів 5% розчином гіпохлориту натрію або іншими ефективними засобами після кожного дерева.

Створення буферних зон навколо промислових насаджень, де відсутні джерела інфекції, значно знижує ризики вторинного зараження.

• Систематичний контроль за переносниками (комахами), хоча їхня роль у передачі APLPV є меншою за контактну передачу.
• Навчання персоналу правилам фітосанітарної безпеки при роботі з саджанцями.
• Використання стійких до вірусів сортів та підщеп у селекційній роботі.