Жовта мозаїка ячменю

Перші зовнішні ознаки проявляються рано навесні, коли рослини відновлюють активну вегетацію після перезимівлі.

На листкових пластинках з'являються характерні плями, що мають вигляд світло-зелених або яскраво-жовтих ліній, штрихів або кілець.

Рослини, що уражені вірусом, мають виражене відставання у рості, вони виглядають пригніченими та мають меншу кількість пагонів кущіння.

Згодом уражене листя може деформуватися, скручуватися та передчасно засихати, що призводить до загального виснаження посівів.

У місцях інтенсивного зараження спостерігається нерівномірний розвиток посівів, що суттєво впливає на густоту стеблостою та майбутній врожай.

Збудником захворювання є вірус Barley yellow mosaic virus (BaYMV), який належить до родини Potyviridae, роду Bymovirus. Цей патоген є внутрішньоклітинним паразитом злаків.

Перенощиком вірусу в ґрунті є грибоподібний організм Polymyxa graminis, що має здатність тривалий час зберігати інфекцію у стані спокою.

Спори переносника можуть перебувати в ґрунті до десяти років, що значно ускладнює ліквідацію вогнищ інфекції на полях, де вирощується озимий ячмінь.

Вірус проникає в коріння рослин під час контакту з зооспорами Polymyxa graminis, які рухаються у ґрунтових капілярах, насичених вологою.

Цей процес відбувається переважно восени, тому системна природа вірусу забезпечує його розповсюдження по всій судинній системі рослини навесні.

Розвиток захворювання тісно пов'язаний з температурними умовами ґрунту восени, коли температура коливається в межах 10–15 градусів.

Висока вологість ґрунту є ключовою умовою, оскільки зооспори переносника потребують водного середовища для активного переміщення до коріння.

Найбільш сприятливими для хвороби є важкі за механічним складом ґрунти, які тривалий час утримують вологу та забезпечують умови для розмноження паразита.

Порушення сівозміни, зокрема насичення її ячменем, призводить до накопичення високого тиску інфекції у ґрунті та посилення епіфітотійного процесу.

Певний вплив має і тип обробітку ґрунту, адже мінімальний обробіток сприяє збереженню спор у верхніх шарах ґрунту.

Шкодочинність жовтої мозаїки проявляється у значному зниженні загальної біомаси рослин та їхньої продуктивності під час збирання врожаю.

Через порушення фотосинтезу уражені рослини не здатні сформувати повноцінний колос, що веде до зниження маси тисячі зерен.

Окрім втрат у валовому зборі, хвороба негативно позначається на якості зерна, зокрема знижується його натурна вага та вміст білка.

Сильне ураження може призвести до відмирання значної частини продуктивних стебел, що робить посів економічно неефективним.

Економічні втрати також пов'язані з необхідністю виведення полів із короткої сівозміни та заміною сортів ячменю на менш продуктивні, але стійкі.

Вирощування стійких сортів озимого ячменю є єдиним надійним методом запобігання втратам урожаю від вірусу жовтої мозаїки.

Необхідно суворо дотримуватися просторової ізоляції між посівами ячменю різних років та впроваджувати раціональні сівозміни для розриву циклу хвороби.

Варто уникати надмірно ранніх строків сівби, щоб початковий ріст проростків не збігався з періодом найвищої активності зооспор переносника.

Заходи з поліпшення структури ґрунту та дренажу допомагають зменшити активність Polymyxa graminis на полях з високим ризиком зараження.

• Використання генетично стійких сортів.
• Дотримання сівозміни.
• Регулювання строків посіву.
• Покращення дренажу ґрунту.