Вірус кучерявості листя гороху

Ключовою ознакою є деформація та сильне скручування листових пластинок. Листя стає жорстким, набуває хвилястої структури та нехарактерного жовтуватого відтінку.

Спостерігається уповільнення росту стебла, через що рослини мають карликовий вигляд. Міжвузля вкорочуються, створюючи ефект кущистості верхівки пагона.

Хлоротичні плями та просвітлення жилок виникають на ранніх етапах розвитку хвороби. Згодом ці плями можуть зливатися, охоплюючи всю поверхню листка.

Уражені рослини мають знижену інтенсивність цвітіння. Навіть при утворенні бобів вони часто бувають недорозвиненими, скрученими та мають порожні камери.

На нижній частині листків часто можна помітити білий наліт — це скупчення личинок білокрилки, які живляться соками рослини та поширюють вірус.

Збудником захворювання є Pea leaf curl virus (PLCV), що належить до роду Begomovirus. Цей вірус має ДНК-геном та потребує специфічного вектора для свого поширення у навколишньому середовищі.

Головним переносником вірусу є тютюнова білокрилка Bemisia tabaci. Вірус не здатний передаватися через насіння або механічним шляхом при пошкодженні рослин, що визначає стратегію захисту.

Патоген накопичується у флоемі рослини, що призводить до системного ураження всіх органів. Після інфікування вірус залишається в тканинах рослини протягом усього її життя.

Білокрилка стає вірусоносною після живлення на хворих рослинах, після чого може передавати патоген здоровим культурам протягом кількох годин або днів.

Біологічна стійкість вірусу Begomovirus робить боротьбу з ним комплексною проблемою, що потребує знань про динаміку популяцій комах-переносників.

Для швидкого поширення вірусу необхідні високі температури, які стимулюють активність та розмноження білокрилки. Спекотні умови — головний драйвер епіфітотій.

Посушливі періоди також сприяють розвитку хвороби, оскільки комахи швидше мігрують на поливні ділянки, де рослини є соковитими та привабливими.

Наявність бур'янів-резерваторів навколо поля створює постійне джерело інфекції. Деякі види бур'янів можуть переносити зиму, зберігаючи вірус у своїх коренях.

Відсутність сівозміни або вирощування бобових поряд з іншими культурами, що уражуються білокрилкою (наприклад, томати чи бавовник), різко підвищує ризики.

Порушення агротехнічних термінів посіву часто збігається з піком вильоту білокрилки, що робить молоді сходи найбільш вразливими до первинного інфікування.

Вірус кучерявості листя гороху спричиняє критичні втрати врожаю. Пошкоджені рослини не здатні сформувати повноцінні боби, що призводить до втрати валового збору.

Якість насіннєвого матеріалу суттєво знижується. Насіння стає дрібним, зморшкуватим і має низьку енергію проростання, що неприпустимо для посівних цілей.

Рослини, що були заражені на ранніх стадіях розвитку, часто гинуть або не досягають фази господарської стиглості, що призводить до зрідженості посівів.

Фізіологічний стрес від вірусу робить горох вразливим до вторинних грибкових інфекцій, які додатково послаблюють імунну систему культури.

Загальна економічна ефективність господарства падає через необхідність додаткових інвестицій у захист від шкідників-переносників та неминучі втрати продукції.

Основний захід — жорсткий інсектицидний контроль білокрилки. Використання препаратів системної дії є обов'язковим при виявленні перших імаго в полі.

Санітарна очистка країв поля від бур'янів зменшує кількість місць, де білокрилка може розмножуватися перед заселенням посівів гороху.

Дотримання просторової ізоляції між полями зернобобових та площами, де вирощуються овочеві культури, які є «улюбленцями» білокрилки, є ефективним профілактичним заходом.

Вирощування стійких гібридів та сортів гороху є найкращим способом уникнути серйозних наслідків хвороби, навіть при наявності переносника.

• Встановлення пасток для моніторингу початку міграції шкідника
• Використання ранніх термінів посіву для уникнення пікового літа білокрилки
• Видалення та спалювання сильно уражених рослин в осередках зараження
• Застосування біологічних агентів для контролю популяції переносника
• Чергування культур у сівозміні з дотриманням трирічної паузи для бобових