Мозаїка жакмонції

Первинні симптоми проявляються як світло-зелені або жовті плями на молодих листках, що згодом формують типовий мозаїчний візерунок.

Листя поступово деформується, стає зморшкуватим і набуває кучерявого вигляду, що суттєво знижує площу листкової поверхні для фотосинтезу.

Спостерігається відставання рослин у рості та розвитку: пагони стають короткими, а самі рослини набувають карликового вигляду.

Квітконоси уражених рослин часто недорозвинені, що призводить до скидання бутонів або формування деформованих плодів.

• хлороз міжжилкових ділянок;
• зменшення розміру листків;
• порушення процесів цвітіння.

Збудником захворювання є вірус Jacquemontia mosaic begomovirus, який належить до роду Begomovirus родини Geminiviridae. Це патоген з одноланцюговою ДНК, що вражає тканини рослин.

Головним переносником вірусу є білокрилка виду Bemisia tabaci, яка переносить інфекцію під час живлення соком уражених рослин.

Вірус накопичується в слинних залозах комахи, після чого стає здатним до передачі здоровим особинам протягом усього життя переносника.

Біологія вірусу включає складний цикл розмноження всередині клітин господаря, що призводить до системного зараження всіх органів рослини.

Крім біологічного перенесення, можлива обмежена передача через заражений інструмент, що контактував із соком хворих рослин.

Масове поширення хвороби відбувається у періоди високої чисельності комах-переносників, що зазвичай припадає на літній спекотний період.

Сприятливими умовами є наявність джерел інфекції у вигляді багаторічних бур'янів, що ростуть поблизу сільськогосподарських полів.

Висока температура та помірна вологість повітря прискорюють цикли розвитку білокрилки, збільшуючи кількість поколінь за сезон.

Нехтування просторовою ізоляцією між полями сприяє швидкому перельоту вірусоносних комах на нові насадження.

Недостатній догляд за посівами та накопичення рослинних решток створюють сприятливе середовище для виживання патогена взимку.

Ураження вірусом суттєво знижує товарні якості врожаю та його загальну масу через порушення процесів накопичення поживних речовин.

Порушення метаболізму рослини призводить до зниження стійкості до інших хвороб та несприятливих погодних умов.

Тривале перебування вірусу в системі рослини робить її непридатною для отримання насіннєвого матеріалу чи живців для розмноження.

Повна втрата товарного вигляду плодів унеможливлює їх реалізацію, що завдає відчутних економічних збитків агровиробникам.

Системна дія вірусу не піддається лікуванню хімічними препаратами, тому єдиним виходом залишається знищення осередків інфекції.

Першочерговим заходом є своєчасна обробка посадок інсектицидами для знищення популяцій білокрилки — головного вектора вірусу.

Впровадження суворого карантинного контролю за ввезенням та висадкою розсади дозволяє попередити занесення патогена на чисті ділянки.

Видалення та знищення хворих рослин із поля мінімізує джерело поширення інфекції для здорових екземплярів.

Дотримання правил сівозміни допомагає перервати ланцюг живлення переносників та зменшити загальне інфекційне навантаження на ділянку.

Застосування стійких до вірусних хвороб сортів є найбільш надійним і екологічно безпечним методом довгострокового захисту врожаю.