Вюллемінія вільхова

Найбільш помітним симптомом ураження є аномальне відшарування кори. Вона втрачає зв'язок із деревиною, тріскається і підіймається характерними смужками або клаптями.

На поверхні відмерлої кори можна помітити плодові тіла гриба. Вони мають вигляд тонких, шкірястих або воскоподібних нальотів, які часто зливаються в суцільні ділянки.

Колір плодових тіл змінюється від жовтуватого до насиченого коричневого кольору. Під час вологої погоди вони стають еластичними, тоді як у суху — тверднуть і стають крихкими.

Під ураженою корою часто виявляється білий наліт грибниці. Цей мицеліальний шар інтенсивно розростається, блокуючи провідні шляхи гілок, що призводить до їхнього швидкого всихання.

• Поступове всихання гілок у кроні.
• Відшарування кори великими шматками.
• Наявність плівки грибниці між деревиною та корою.
• Передчасне опадання листя на уражених ділянках.

Збудником захворювання є дереворуйнівний гриб Vuilleminia alni. Він належить до класу базидіоміцетів і спеціалізується на паратизуванні на корі вільхи та інших споріднених видів.

Гриб веде спосіб життя, що поєднує паразитарні та сапротрофні риси. Міцелій розвивається безпосередньо під корою дерева, поступово руйнуючи тканини, що забезпечують живлення гілок.

Біологічний цикл гриба тісно пов'язаний із деградацією кори. З плином часу патоген спричиняє відшарування зовнішніх покривів, оголюючи деревину для подальшого заселення іншими мікроорганізмами.

Розмноження відбувається за допомогою спор, які переносяться вітром та опадами. Ця здатність до широкого розповсюдження дозволяє грибу швидко колонізувати ослаблені дерева в межах одного масиву.

Патоген є досить витривалим і здатен зберігатися в тканинах дерева протягом тривалого періоду, доки не будуть виснажені ресурси живильного субстрату.

Висока вологість повітря є визначальним фактором для розвитку гриба. Дощова погода та постійний туман створюють ідеальні умови для спороношення.

Загущені насадження сприяють накопиченню інфекції. Погана вентиляція повітря між гілками не дозволяє корі швидко просихати після дощів, що сприяє розвитку міцелію.

Фізичні пошкодження кори через шкідників або погодні умови створюють вхідні ворота для спор гриба. Будь-яка рана на стовбурі підвищує ризик успішного зараження.

Ослаблені стресовими чинниками дерева, такими як посуха або нестача поживних речовин, значно гірше протистоять інвазії Vuilleminia alni.

Оптимальна температура для активного росту гриба становить +15...+25 градусів, що збігається з періодом активної вегетації більшості деревних порід.

Вюллемінія вільхова спричиняє відмирання цілих гілок, що суттєво послаблює загальний стан дерева. Це призводить до передчасної дефоліації та зниження інтенсивності фотосинтезу.

Руйнування кори відкриває доступ вторинним шкідникам, таким як короїди, що можуть остаточно знищити дерево за один-два сезони.

Зниження естетичного вигляду дерев є великою проблемою в міському озелененні та паркових зонах, що потребує значних витрат на обслуговування.

Через ураження грибом деревина втрачає свою міцність. Гілки стають ламкими, що несе ризик травматизму для людей у місцях масового відпочинку.

Для лісового господарства хвороба небезпечна зменшенням продуктивності насаджень та необхідністю передчасної заміни хворих дерев на здорові.

Головним методом є своєчасна санітарна обрізка. Усі гілки з ознаками відшарування кори мають бути вилучені та спалені, щоб зупинити поширення спор.

Місця зрізів обов'язково дезінфікують розчинами фунгіцидів або замазують садовим варом, щоб запобігти повторному зараженню через свіжі рани.

Підтримання загального здоров'я дерев через підживлення та дотримання режиму поливу зміцнює природний імунітет рослин до грибкових інфекцій.

Регулярне проріджування крон та видалення сухостою покращує вентиляцію, що робить умови для гриба менш привабливими.

Профілактичне обприскування дерев у ранньовесняний період препаратами на основі міді допомагає створити бар'єр для поширення спор Vuilleminia alni.