Вальсовий некроз верби

Основним симптомом є поява ділянок сухої, зморшкуватої кори, що має бурий або червонувато-коричневий колір. Згодом ці ділянки впадають всередину, утворюючи характерні некротичні язви.

На поверхні ураженої кори чітко видно численні дрібні виступи (строми), які нагадують «гусячу шкіру». При підвищеній вологості з них можуть виходити жовтуваті або помаранчеві нитки спор.

Гілки, уражені по колу, швидко засихають і ламаються. Листя на таких гілках жовтіє передчасно, в'яне, але може тривалий час залишатися на дереві, не опадаючи вчасно.

У місцях ураження часто спостерігається розтріскування кори та виділення камеді (іноді спостерігається при вторинному ураженні), що свідчить про глибокі порушення життєдіяльності рослини.

На відміну від багатьох інших хвороб, вальсовий некроз часто вражає окремі скелетні гілки, тоді як інша частина крони може залишатися здоровою на вигляд тривалий час.

Збудником захворювання є аскоміцетний гриб Valsa salicina (син. Cytospora salicina). Гриб розвивається в корі та камбіальному шарі дерева, утворюючи специфічні строми, що проривають зовнішні покриви.

Патоген уражає різні види роду Salix, особливо сприйнятливі ослаблені або пошкоджені дерева. Грибниця розростається в тканинах кори, що призводить до відмирання живих клітин та порушення обміну речовин.

Поширення відбувається за допомогою конідій, які розносяться краплями води під час дощу, вітром, або комахами. Весна та осінь є найбільш небезпечними періодами для первинного зараження через пошкодження кори.

Гриб здатний зберігатися у формі сумчастої стадії (перитеціїв) безпосередньо в корі відмерлих гілок, що забезпечує тривале існування інфекції на ділянці протягом всього року.

Поступово гриб проникає глибше в деревину, що робить його вкрай стійким до зовнішніх впливів та ускладнює лікування дерева на пізніх етапах розвитку інфекції.

Головним фактором розвитку інфекції є будь-яке ослаблення імунітету верби. Нестача поживних речовин, пересадка, а також несприятливі погодні умови створюють ідеальний ґрунт для гриба.

Вологий мікроклімат є вирішальним для проростання спор. Опади, тумани та роси сприяють розповсюдженню конідій гриба Valsa salicina на здорові частини дерева.

Механічні травми — морозобоїни, сонячні опіки та наслідки необережної обрізки — відкривають прямий шлях для грибниці. Відкриті рани на дереві повинні бути обов'язково захищені.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, накопичують вологу та спори патогенів, що призводить до епіфітотійного поширення хвороби в насадженні.

Температурні коливання, особливо різке потепління після морозів, часто провокують утворення тріщин на корі, які стають основними точками входу для інфекції в ранньовесняний період.

Вальсовий некроз суттєво погіршує естетичний вигляд декоративних ів. Сухі гілки в кроні псують загальний вигляд дерева, вимагаючи постійного санітарного догляду.

При інтенсивному ураженні основного стовбура можлива швидка загибель всього дерева, що особливо небезпечно для молодих або цінних екземплярів у ландшафтному дизайні.

Грибок знижує загальну енергію росту верби, дерево стає вразливим до інших хвороб та шкідників, наприклад, короїдів, які швидше колонізують ослаблені патогеном рослини.

У лісових та паркових господарствах хвороба призводить до втрати ділової деревини та необхідності видалення цілих насаджень, що тягне за собою великі фінансові витрати.

Відсутність контролю за некрозом веде до накопичення інфекційного фону, що ставить під загрозу сусідні дерева, які можуть бути сприйнятливими до даного патогену.

Радикальна санітарна обрізка є першочерговим завданням. Усі хворі гілки видаляють з обов'язковим захопленням здорової деревини та негайно спалюють.

Дезінфекція місць зрізів є критичною. Використовують розчини мідного купоросу або спеціальні садові пасти, які захищають відкриту тканину від проникнення нових спор гриба.

Обробка фунгіцидами (препарати міді) ранньою весною та пізньою осінню є ефективним методом профілактики. Важливо ретельно обприскувати стовбури та скелетні гілки.

Підтримка оптимального стану ґрунту, внесення комплексних добрив та забезпечення достатнього поливу сприяють підвищенню власного імунітету дерева до інфекцій.

Регулярний огляд дерев дозволяє виявити некроз на початкових стадіях. Постійний догляд за станом кори та профілактика механічних пошкоджень — найкращий захист від некрозу.