Фомоз соняшнику

Перші ознаки хвороби проявляються як темно-коричневі плями на листках нижнього ярусу, які з часом збільшуються і зливаються.

Найбільш характерним симптомом є поява великих чорних плям у місцях кріплення листків до стебла, які згодом поширюються по всьому стеблу.

Уражені ділянки стебла стають крихкими, внутрішня паренхіма руйнується, що призводить до ламкості та передчасного в'янення рослини.

На поверхні некротичних тканин чітко помітні численні чорні крапки — пікніди збудника, які є діагностичною ознакою цієї хвороби.

Рослини, уражені фомозом, помітно відстають у рості, кошики недорозвинені, насіння стає щуплим або взагалі не утворюється.

Збудником захворювання є гриб Vacuiphoma bulgarica (раніше відомий як Phoma macdonaldii). Це патоген, що належить до класу Coelomycetes та здатен паразитувати на різних частинах рослини.

Гриб зберігається в ґрунті, на рештках рослин та в насінні у вигляді пікнід і грибниці протягом кількох сезонів. Це робить його одним із найскладніших об'єктів для контролю на полях.

Протягом вегетаційного періоду поширення патогена відбувається за допомогою конідій, які переносяться вітром, дощем або комахами на здорові органи рослини.

Патоген активно вражає тканини стебла, черешків та листків, проникаючи всередину рослини та формуючи там численні чорні крапки — плодові тіла (пікніди).

Розвиток гриба відбувається досить швидко, тому при сприятливих умовах вогнища інфекції можуть поширитися на все поле протягом кількох тижнів.

Для розвитку Vacuiphoma bulgarica потрібні підвищена вологість повітря та помірні температури, особливо у фазі інтенсивного росту соняшнику.

Оптимальна температура для розвитку гриба становить +20...+25°C. За таких умов інкубаційний період хвороби значно скорочується.

Надмірна густота посівів створює застій повітря, що сприяє накопиченню вологи на листках і створює ідеальне середовище для проростання спор.

Неправильний агрофон, зокрема надлишок азоту, робить тканини рослини менш стійкими до проникнення грибниці патогена.

Пошкодження рослин шкідниками відкриває «ворота» для інфекції, значно прискорюючи темпи розвитку фомозу в посівах.

Фомоз завдає значної шкоди врожаю, оскільки призводить до зменшення маси тисячі насінин та зниження загальної продуктивності соняшнику.

Руйнування провідних тканин стебла перешкоджає нормальному пересуванню поживних речовин від листя до кошика, що зупиняє процес наливу зерна.

Передчасне дозрівання та вилягання посівів значно ускладнює роботу збиральної техніки та призводить до великих втрат врожаю під час обмолоту.

Насіння, зібране з уражених рослин, має низьку схожість і є носієм інфекції для наступних посівів, що посилює проблему в наступні роки.

Ураження кошиків грибом може призводити до їхнього гниття в умовах підвищеної вологості під час збирання врожаю.

Дотримання сівозміни з поверненням соняшнику на поле через 7-8 років є базовим методом запобігання поширенню інфекції в ґрунті.

Використання стійких гібридів вітчизняної та іноземної селекції дозволяє суттєво мінімізувати вплив фомозу на врожайність.

Якісне знищення падалиці та глибока оранка ґрунту з метою повної заробки пожнивних решток є обов'язковими заходами догляду за полем.

Використання якісних протруйників насіння дозволяє захистити молоді сходи від раннього зараження патогеном.

Проведення фунгіцидних обробок посівів у критичні фази росту соняшнику є ключовим інструментом сучасної технології захисту.