Дрожалка оранжева

Найпомітнішою ознакою є формування яскраво-жовтих або оранжевих плодових тіл, які мають желеподібну або студенисту структуру.

Зовні вони нагадують звивисті вирости, що формою можуть асоціюватися з людським мозком, і мають гладку або злегка складчасту поверхню.

Під час посухи ці утворення висихають, перетворюючись на ледь помітну плівку, проте при високій вологості вони швидко відновлюють свою форму.

Їх можна побачити на корі листяних порід дерев, зокрема на гілках, які вже почали відмирати або були пошкоджені негодою.

Плодові тіла часто з'являються групами, повністю покриваючи заражені ділянки кори, що вже втратили свою захисну функцію.

Дрожалка оранжева (лат. Tremella mesenterica) — це гриб з відділу базидіоміцетів, який часто помилково приймають за патогенну хворобу.

Насправді цей вид є типовим сапротрофом, що харчується органічними залишками, а не паразитом живих рослинних тканин.

Гриб веде паразитичний спосіб життя виключно по відношенню до інших грибів, таких як Peniophora, що руйнують деревину.

Він не має механізмів для ураження здорових рослин і не здатний викликати інфекційні процеси в плодово-ягідних або декоративних культурах.

Отже, поява цього організму на дереві є лише наслідком того, що певна частина деревини вже загинула і стала придатною для живлення гриба.

Активний розвиток Tremella mesenterica безпосередньо залежить від рівня вологості повітря та наявності опадів.

Гриб віддає перевагу прохолодним сезонам, особливо осені та весні, коли часто спостерігаються тумани та дощова погода.

Спори гриба поширюються потоками повітря або краплями води, осідаючи на пошкоджену деревину з відповідними умовами живлення.

Висока вологість субстрату є ключовим чинником для швидкого розростання міцелію та формування масивних плодових тіл.

Температурний режим у межах 10-18 градусів тепла сприяє найбільш інтенсивному метаболізму гриба на поверхні відмерлої кори.

Цей організм не завдає прямої шкоди здоров'ю живих дерев, оскільки не володіє фітопатогенною активністю стосовно них.

Його присутність слід розглядати як біологічний індикатор того, що на дереві присутні процеси розкладання деревної тканини.

Косвенно гриб може сприяти застою вологи на корі, що в певних випадках створює умови для розвитку інших вторинних інфекцій.

Він не впливає на продуктивність сільськогосподарських культур, тому не вимагає спеціальних заходів лікування самого дерева від гриба.

Основна шкода пов'язана лише з тими первинними чинниками, які спричинили відмирання гілок, де поселилася ця дрожалка.

Оскільки цей гриб не є збудником хвороб, специфічна хімічна боротьба з ним за допомогою фунгіцидів не є доцільною.

Найефективнішим методом є регулярна санітарна обрізка, яка дозволяє видалити пошкоджені або відмерлі гілки, де накопичуються гриби-сапротрофи.

Підтримка загального здоров'я дерев через збалансоване живлення та вчасний полив мінімізує ризики появи відмерлих ділянок кори.

Видалені частини дерев слід спалювати або вивозити за межі саду, щоб не створювати середовище для розмноження будь-яких грибкових організмів.

• Проведення своєчасної обрізки сухих гілок.
• Зачищення пошкоджених місць кори до здорової тканини.
• Дезінфекція інструментів після роботи з хворими деревами.
• Забезпечення доступу повітря до крони для зниження вологості.