Трехіспора м'яка

Первинною ознакою інфекції є формування білого павутинистого нальоту на поверхні ґрунту навколо основи стебла. Цей наліт може охоплювати корінь, проникаючи в тканини через дрібні пошкодження або природні отвори.

Рослини, уражені цим патогеном, демонструють ознаки пригнічення: пожовтіння нижніх листків, в'янення в спекотні години та загальне відставання в рості порівняно зі здоровими екземплярами.

При обстеженні коренів спостерігається їх розм'якшення, зміна кольору на бурий та поступове руйнування зовнішніх тканин. Коріння втрачає здатність до всмоктування поживних речовин, що призводить до некрозу тканин.

Під час прогресування хвороби прикоренева шийка стає дуже крихкою, а при механічному зусиллі стебло може легко відламатися від кореневої системи через повне руйнування основи.

• Поява білого міцелію на ґрунті біля основи стебла
• Втрата тургору та в'янення надземної частини
• Потемніння та розм'якшення кореневої шийки
• Наявність білих тяжів на уражених частинах кореня

Збудником захворювання є базидіальний гриб Trechispora mollusca, який належить до ряду кортицієвих. Це вид, що переважно є сапротрофом, проте за певних умов він здатен проявляти паразитичну активність на корінні рослин.

Гриб утворює характерний білий або кремовий міцелій, який має м'яку, пухку структуру. Його розвиток відбувається у ґрунті або на органічних залишках, де він активно розкладає целюлозу завдяки виділенню ферментів.

Патоген поширюється за допомогою спор, що переносяться вітром, водою або механічним шляхом через ґрунт. У закритому ґрунті або розсадниках він може передаватися через інфікований субстрат та нестерильний садовий інвентар.

Біологічна стійкість гриба забезпечується формуванням тонких шнуроподібних тяжів, які допомагають йому долати відстані в ґрунті та закріплюватися на нових об'єктах для живлення.

Важливо розуміти, що Trechispora mollusca частіше вражає ослаблені рослини, стаючи частиною комплексу збудників, що викликають загальну деградацію кореневої системи та прикореневої зони.

Висока вологість субстрату є критичним фактором для розвитку Trechispora mollusca. Застій води в зоні коренів значно пришвидшує проростання грибних спор та експансію міцелію вглиб тканин рослини.

Температурний режим у межах 15-20 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для швидкого поширення патогену. У таких умовах гриб найбільш активний і здатен до агресивного захоплення нових зон живлення.

Велика кількість нерозкладеної органіки в ґрунті слугує «фундаментом» для розвитку патогену. Залишки деревини, тріски або компост, що не повністю дозрів, є ідеальним субстратом для накопичення інфекційного фону.

Щільні, погано аеровані ґрунти сприяють створенню анаеробних ніш, які пригнічують корисну мікрофлору та створюють переваги для грибів-сапротрофів, здатних до патогенності.

Порушення агротехніки, зокрема надмірне поливання та відсутність дренажу на ділянках, створює сприятливе середовище для персистенції Trechispora mollusca в умовах закритого та відкритого ґрунту.

Шкодочинність полягає в руйнуванні кореневої системи, що часто закінчується повною загибеллю рослини. Це особливо небезпечно для молодих саджанців та розсади, які не мають достатнього запасу поживних речовин.

Хвороба спричиняє значне зниження продуктивності сільськогосподарських культур. Навіть при слабкому ураженні спостерігається недорозвиненість плодів та зниження загальної якості врожаю.

Патоген здатен довго зберігатися в ґрунті, що створює ризик повторного інфікування насаджень протягом наступних сезонів, вимагаючи дорогих заходів із заміни субстрату або знезараження ділянки.

Ослаблені грибом рослини стають легкою мішенню для інших вторинних інфекцій та шкідників, що ще більше ускладнює процес лікування та відновлення нормального стану плантації.

Фінансові втрати для виробників пов'язані як з прямими втратами висадженого матеріалу, так і з необхідністю додаткових витрат на фунгіцидний захист та проведення агротехнічних робіт з оздоровлення ґрунту.

Основним заходом боротьби є забезпечення належного дренажу ділянки для запобігання перезволоженню. Важливо також регулярно проводити культивацію ґрунту для покращення його аерації.

Профілактична обробка ґрунту та посівного матеріалу біопрепаратами, такими як засоби на основі триходерми, дозволяє створити конкурентне середовище для патогену та стримати його ріст.

Необхідно уникати внесення свіжої органіки, яка не пройшла процес компостування, оскільки вона стає джерелом швидкого розмноження гриба. Органічні добрива мають бути повністю перепрілими.

У разі виявлення вогнищ захворювання заражені рослини слід видаляти разом із прикореневою грудкою землі. Місце, де росла хвора рослина, потрібно обробити фунгіцидами або дезінфектантами.

Дотримання сівозміни та використання здорового посадкового матеріалу, що пройшов карантинну перевірку, є найбільш ефективними стратегіями зменшення ризику появи цієї хвороби на полі чи в саду.