Траметес охряний

Найбільш помітним симптомом є утворення твердих шкірястих плодових тіл на поверхні кори стовбурів, пнів або місцях розломів гілок.

Поверхня плодових тіл має виражену концентричну зональність, забарвлену в жовтувато-бурі або охристі відтінки, що є головним діагностичним маркером.

Всередині ураженої деревини розвивається біла гниль, яка поступово поширюється, роблячи тканини крихкими та нездатними витримувати механічні навантаження.

При тривалому ураженні спостерігається зміна кольору кори, іноді з'являються тріщини, через які виділяється сік, що приваблює комах-шкідників.

Зовнішній вигляд дерева поступово погіршується: крона стає рідкою, листя передчасно жовтіє, спостерігається всихання окремих великих скелетних гілок.

Збудником хвороби є дереворуйнівний гриб Trametes ochracea, що належить до родини поліпорових. Це базидіоміцет, який активно розвивається на ослаблених деревах.

Цей гриб є сапротрофом, але за сприятливих умов проявляє властивості паразита, що дозволяє йому успішно колонізувати стовбури живих листяних порід дерев.

Плодові тіла гриба мають характерну форму напівкруглих або розпростертих шапок, які часто розташовуються групами, утворюючи яскраві охристі зони на корі.

Грибниця проникає глибоко в глибину деревини, використовуючи ферментативне розщеплення клітковини та лігніну, що веде до руйнування структури стовбура.

Спороношення гриба відбувається протягом вегетаційного періоду, причому спори легко переносяться потоками повітря на значні відстані, заражаючи нові ділянки.

Висока вологість повітря та наявність ран на корі є головними факторами, що сприяють активному розвитку та поширенню цього патогена в садах.

Пошкодження кори, що виникають внаслідок морозів, опіків сонцем або неправильної обрізки, створюють вхідні ворота для спор гриба Trametes ochracea.

Ослаблені внаслідок несприятливих екологічних умов або неправильного догляду дерева найбільш вразливі до заселення міцелієм цього паразитичного гриба.

Загущені посадки, де спостерігається погана вентиляція та застій вологи, створюють ідеальний мікроклімат для проростання спор та швидкого поширення хвороби.

Тривала спека без поливу або, навпаки, перезволоження ґрунту також послаблюють захисні механізми дерева, роблячи його вразливим для інфекції.

Головна небезпека полягає в тому, що гриб робить дерево внутрішньо порожнім, що призводить до втрати стійкості стовбура перед сильними поривами вітру.

Ураження траметесом часто стає причиною загибелі цінних порід дерев, оскільки процеси гниття деревини незворотні та призводять до руйнування судинної системи.

Гриб здатний переходити на сусідні здорові дерева, якщо джерела інфекції (уражені пні або залишки деревини) вчасно не видаляються з ділянки.

Наслідком є не тільки фізична втрата дерева, а й зниження загального рівня врожайності, якщо патоген вражає плодові культури, такі як яблуні чи груші.

Видалення уражених дерев вимагає додаткових витрат і часу, що робить цей гриб серйозною проблемою для інтенсивного садівництва та лісового господарства.

Основою захисту є дотримання правил агротехніки, зокрема регулярний огляд дерев та видалення будь-яких ознак плодових тіл гриба на ранніх стадіях.

Всі рани на деревах мають бути своєчасно оброблені фунгіцидами, а потім ізольовані садовим варом для запобігання проникненню спор патогена в деревину.

Важливо уникати механічних пошкоджень кори під час роботи в саду та дотримуватися схеми висадки для забезпечення належного провітрювання дерев.

Своєчасна санітарна обрізка та спалювання залишків хворої деревини значно знижують ризик поширення інфекції на здорові рослини в саду.

• Підтримання високого імунітету через збалансоване живлення.
• Дезінфекція ножів та пилок між роботами з різними деревами.
• Видалення пнів, які є основним місцем зимівлі грибниці.