Телотрема

Зовнішні ознаки включають утворення нальоту, який на дотик може бути жорстким, зернистим або борошнистим, залежно від виду та умов середовища.

Характерною рисою телотреми є наявність дрібних отворів-апотецій, що виглядають як крихітні пори, заглиблені у поверхню талому.

Колір лишайника може варіюватися від брудно-білого до сірого або світло-зеленого, при цьому він щільно зливається з кольором деревної кори.

На ранніх етапах утворення виглядає як окремі плями, які з часом зливаються в суцільну кірку, що покриває значні площі стовбура.

При спробі зняти лишайник часто можна помітити, що він «забирає» з собою частину відмерлих клітин кори, оскільки вріс у них досить глибоко.

Телотрема (лат. Thelotrema) — це рід накипних лишайників, які часто зустрічаються на стовбурах дерев у вологих лісових екосистемах та старих садах.

З біологічної точки зору це не хвороба в класичному розумінні, а симбіотичний організм, що використовує дерево виключно як опору для свого існування.

Грибковий компонент телотреми забезпечує міцне кріплення до субстрату, інтегруючись у верхні шари епідермісу рослини.

Це організм, що віддає перевагу стабільним умовам навколишнього середовища, тому найчастіше він з'являється на деревах, які мають шорстку та довговічну кору.

Вивчення телотреми є важливим для агрономів, оскільки наявність великих колоній лишайників свідчить про порушення мікроклімату в насадженнях.

Висока вологість повітря є ключовим фактором, що сприяє активному розмноженню та закріпленню спор телотреми на поверхні дерева.

Затінені ділянки саду, куди рідко потрапляє пряме сонячне світло, стають ідеальним місцем для колонізації цього організму.

Погана вентиляція крони через відсутність своєчасної обрізки створює застій вологого повітря, необхідного для росту епіфітів.

Похилий вік дерев та наявність на корі численних тріщин полегшують процес закріплення та подальшого розростання лишайникової плями.

Також розвиток телотреми стимулюється тривалою відсутністю догляду за деревами, зокрема відсутністю очищення стовбурів від відмерлої кори.

Основна шкода полягає у фізичному перекритті пористих структур кори, що погіршує газообмін між тканинами дерева та зовнішнім середовищем.

Під щільним шаром лишайника часто накопичується надлишкова волога, що сприяє розвитку шкідливих бактерій та грибкових збудників гнилі.

Телотрема створює сприятливі умови для зимівлі комах-шкідників, які ховаються в нерівностях її талому від несприятливих погодних умов.

Хоча сам лишайник не висмоктує сік, загальний стан дерева з великою кількістю епіфітів зазвичай є ослабленим через інші фактори догляду.

Наявність телотреми знижує естетичний вигляд саду та часто супроводжується зниженням приросту пагонів у дерев, що тривалий час не отримували належного догляду.

Механічне очищення стовбурів є найбільш ефективним способом видалення лишайників за допомогою скребків чи щіток у вогку погоду.

Побілка стовбурів вапняним розчином допомагає створити лужне середовище, яке пригнічує життєдіяльність лишайників і перешкоджає їхньому повторному заселенню.

• Профілактика: своєчасна обрізка крон для кращого освітлення та провітрювання.
• Регулярне видалення відмерлої кори навесні.
• Стимуляція росту дерева через внесення добрив та належний полив.

Використання фунгіцидів, зокрема препаратів міді (бордоська рідина), дозволяє знищити спори та міцелій при інтенсивному заселенні лишайниками.

Важливо підтримувати загальне здоров'я дерева, оскільки міцні, добре доглянуті екземпляри набагато рідше стають об'єктами для колонізації телотремою.