Септобазидієві гриби

Першою ознакою ураження є виникнення на поверхні кори гілок та стовбурів специфічних грибних утворень. Ці структури на дотик нагадують оксамит або тонку шкіру, що щільно прилягає до деревини.

Колірна гама колоній варіюється від сірувато-коричневих до насичених темно-бурих відтінків. Через колірну схожість зі старою корою, виявити ці плями на початкових етапах досить складно.

Уражені ділянки мають нерівномірну поверхню, що виглядає як нарости або специфічні плівки. Іноді грибниця повністю обгортає гілку, створюючи вигляд щільного захисного чохла.

При глибокому ураженні поверхня грибного тіла може розтріскуватися, показуючи більш світлу або пористу внутрішню частину структури міцелію.

На відміну від звичайних лишайників, септобазидієві гриби проявляють тісніший зв'язок із тканинами дерева, часто локалізуючись безпосередньо над колоніями комах-шкідників.

Збудниками є гриби ряду Septobasidiales, які ведуть спосіб життя облигатних симбіонтів. Вони утворюють складні біологічні асоціації з комахами, зокрема із щитівками та несправжніми щитівками.

Гриб будує специфічні грибні структури («будиночки») безпосередньо над колоніями комах. Це дозволяє грибу отримувати поживні речовини від комах, не завдаючи їм смертельної шкоди.

Біологія цього збудника базується на парадоксальному співіснуванні, де гриб забезпечує прихисток комахам, а ті — живлення для гриба.

Тип хвороби можна визначити як складний паразитоценоз, де гриб одночасно виступає як паразит комах та епіфіт на поверхні кори рослини.

Поширення відбувається через базидіоспори, які розносяться вітром або краплями води, потрапляючи на здорові ділянки дерева, де вже оселилися шкідливі комахи.

Основним фактором розвитку є висока вологість повітря, характерна для теплих та вологих регіонів. Мікроклімат усередині густої крони стає ідеальним місцем для активного росту гриба.

Загущені насадження, де повітря погано циркулює, сприяють тривалому утриманню вологи на гілках, що критично важливо для виживання спор септобазидієвих грибів.

Наявність популяції комах-щитівок є обов’язковою умовою для розвитку цього гриба. Якщо в саду відсутні ці комахи, гриб не може сформувати свої характерні колонії.

Відсутність регулярної санітарної обрізки та догляду за кроною створює сприятливе середовище для накопичення інфекційного навантаження в межах одного дерева.

Сезонні опади та м’які температурні умови протягом вегетаційного періоду стимулюють активність грибного міцелію на корі рослин.

Пряма шкода від гриба часто вважається помірною, оскільки він спеціалізується на живленні комахами. Проте його присутність є індикатором масового розмноження шкідників.

Грибні «чохли» на гілках можуть обмежувати доступ кисню до тканин кори, що веде до часткового порушення метаболічних процесів у тканинах рослини.

Рослина-господар виснажується внаслідок подвійного навантаження: одночасної діяльності щитівок та колонізації поверхні гілок грибами.

Тривале ураження провокує всихання окремих гілок та зниження загальної продуктивності садових культур, що негативно відображається на врожаї.

В умовах промислових садів це захворювання є сигналом до необхідності негайної корекції схеми захисту рослин від шкідників.

Основою боротьби є контроль чисельності комах-щитівок. Застосування системних інсектицидів у періоди вразливості личинок шкідників руйнує екосистему гриба.

Необхідно проводити радикальну санітарну обрізку сильно уражених гілок із подальшим їх знищенням шляхом спалювання за межами садової ділянки.

Забезпечення належної аерації крони за допомогою обрізки зменшує вологість навколо гілок, роблячи умови менш придатними для розмноження грибів.

Весняне промивання дерев препаратами на основі міді допомагає знизити інфекційний фон та очистити поверхню кори від епіфітних мікроорганізмів.

Створення умов для гарного росту та розвитку дерев через агротехнічні заходи підвищує їх здатність до відновлення після пошкоджень.