Схізматома

На деревах схізматома виглядає як сіро-білі або жовтуваті плями, що щільно прилягають до поверхні кори стовбурів та великих гілок.

Характерною особливістю є утворення плоских, розгалужених шаруватих тіл, які з часом можуть покривати значні площі кори.

При детальному огляді на слоевищах можна помітити невеликі апотеції, які нагадують темні точки або короткі лінії, що підкреслюють текстуру лишайника.

Найчастіше ураження локалізується з тіньового боку дерева, де волога випаровується повільніше і створюються умови для росту колоній.

Важливо відрізняти ці утворення від грибкових некрозів, оскільки під схізматомою тканина кори зазвичай залишається здоровою.

Схізматома (Schismatomma) належить до роду лишайників, які є складними організмами, утвореними симбіозом гриба та водорості.

З агрономічної точки зору, ці організми не є патогенами в прямому сенсі слова, адже вони не споживають поживні речовини рослини-господаря.

Лишайники цього роду використовують кору дерев лише як субстрат для прикріплення, отримуючи вологу та мінеральні речовини з повітря та опадів.

Виявлення таких організмів на деревах свідчить про те, що сад потребує уваги: або дерево ослаблене, або в саду панує надмірна вологість.

Біологія схізматоми тісно пов’язана з екологічними умовами, тому її присутність — це скоріше індикатор стану екосистеми, ніж хвороба.

Головним фактором розповсюдження є висока вологість повітря та недостатня вентиляція крони дерев у саду.

Загущені посадки, де крони стикаються, заважають руху повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для закріплення спор лишайника.

Старі дерева з глибокими тріщинами на корі значно швидше колонізуються схізматомою, ніж молоді екземпляри з гладкою поверхнею.

Недостатній догляд, відсутність своєчасного догляду за корою та тривалий час опадів сприяють швидкому розмноженню лишайників.

Відсутність сонячного світла, що досягає стовбура, також грає критичну роль у створенні сприятливого середовища для цих епіфітів.

Хоча сам лишайник не харчується тканинами дерева, він створює серйозні незручності для здоров'я плодової культури.

Під шаром лишайника створюється середовище, де можуть перезимовувати шкідники саду, такі як щитівки або кліщі.

Наявність схізматоми перешкоджає нормальному газообміну кори, що призводить до загального пригнічення дерева та зниження імунітету.

Тривале ураження може сприяти затриманню вологи в тріщинах, що прискорює процес гниття деревини в ослаблених місцях.

• Створення прихистку для комах-шкідників
• Пригнічення фізіологічних функцій кори
• Зниження товарного вигляду плодово-ягідних насаджень
• Сприяння розвитку грибкових інфекцій у тріщинах

Механічне очищення кори за допомогою спеціальних скребків або щіток залишається найпершим і найефективнішим кроком у боротьбі з лишайниками.

Важливо проводити процедуру акуратно, не пошкоджуючи живі тканини дерева, краще в період спокою — восени або на початку весни.

Після очищення необхідно проводити побілку стовбурів вапном із додаванням мідного купоросу для дезінфекції поверхонь.

Регулярна обрізка, спрямована на освітлення крони, радикально зменшує ймовірність повторного появи схізматоми на деревах.

Застосування фунгіцидів на основі міді допомагає знищити спори, що залишилися після очищення, та забезпечує тривалий захисний ефект.