Ризоктоніоз суниці

Першими ознаками є загальне пригнічення рослин, їхня карликовість та поступове в'янення. Листя набуває нетипового червонуватого відтінку, що нагадує дефіцит поживних речовин.

При детальному огляді коренів помітно їхнє почорніння, ламкість та відмирання. На ранніх стадіях видно дрібні темні плями на молодих корінцях.

Згодом коріння стає схожим на «щурячі хвости» через повне руйнування зовнішньої кори та оголення центрального стрижня, що припиняє живлення рослини.

Хвороба часто має осередковий характер, виявляючись у вигляді плям на плантації, де суниця масово втрачає тургор.

• Почервоніння листових пластин.
• Потемніння та руйнування коренів.
• Зупинка росту розеток.
• Локальна загибель кущів.
• Погіршення якості та кількості ягід.

Збудником захворювання є ґрунтовий гриб Rhizoctonia fragariae, який здатен тривалий час виживати в ґрунті у формі склероціїв або міцелію на залишках рослин.

Патоген вражає переважно кореневу систему суниці, викликаючи відмирання дрібних всмоктувальних корінців. Комплекс хвороби часто включає і супутні види ризоктоній, що ускладнює діагностику в полі.

Гриб виявляє високу активність при помірних температурах ґрунту та здатен колонізувати ризосферу навіть слабко ослаблених рослин.

Інфекція поширюється через заражений посадковий матеріал, садовий інструмент, а також разом із потоками дощової чи поливної води.

Біологія гриба базується на виділенні ферментів, що руйнують клітинні стінки коренів, дозволяючи патогену проникати глибоко в тканини рослини.

Розвитку хвороби сприяє висока вологість ґрунту та різкі температурні коливання. Холодна весна створює оптимальні умови для зараження кореневої системи.

Висока кислотність ґрунту та його щільність значно підвищують ризик спалаху інфекції. Порушення режиму поливу, що призводить до застою води, провокує розвиток гриба.

Відсутність сівозміни та багаторічне вирощування суниці на одному місці накопичує високий інфекційний фон у ґрунті.

Дисбаланс елементів живлення, зокрема надлишок азоту, знижує стійкість суниці до ураження збудником.

Використання розсади низької якості часто стає основним джерелом занесення патогена на нові ділянки господарства.

Ризоктоніоз суттєво знижує врожайність плантацій, оскільки уражені кущі майже не здатні формувати повноцінні квітконоси та ягоди.

Хвороба призводить до передчасної загибелі кущів, що змушує агрономів витрачати ресурси на ремонт плантації та заміну загиблих рослин.

Пошкоджена коренева система значно послаблює зимостійкість, через що суниця частіше вимерзає взимку навіть при незначних морозах.

Патоген провокує виснаження рослин, роблячи їх вразливими до вторинних інфекцій, таких як фітофтороз чи вертицильоз.

Економічні збитки зростають через втрату товарного вигляду ягід, які стають дрібними, деформованими та не придатними для продажу.

Дотримання сівозміни є головним правилом: не повертати суницю на попереднє місце протягом 5 років.

Використовуйте тільки перевірений та здоровий посадковий матеріал, обробляючи коріння біологічними фунгицидами перед посадкою.

Регулярно розпушуйте ґрунт, покращуючи його аерацію, та вносьте органіку для зміцнення корисної мікрофлори.

При виявленні вогнищ ураження негайно видаляйте хворі рослини разом із частиною ґрунту та знищуйте їх.

Використовуйте фунгіциди згідно з регламентом на ранніх етапах розвитку хвороби для локалізації поширення гриба.