Рамуляріоз бавовнику

Первинні симптоми проявляються на нижніх листках у вигляді невеликих плям, які з часом збільшуються в розмірах та набувають кутастої форми.

Плями чітко обмежені дрібними жилками листка, через що вони мають вигляд мозаїки або сітки. Колір плям змінюється від світло-зеленого до жовтувато-коричневого.

На нижньому боці листка в зоні ураження з'являється білий або світло-сірий наліт. Це скупчення конідіального спороношення гриба, що активно розповсюджується вітром.

У разі інтенсивного розвитку хвороби листки повністю вкриваються плямами, починають передчасно жовтіти та опадати, оголюючи стебло рослини.

Ураження може переходити і на приквітки, що призводить до загального пригнічення процесу формування та дозрівання бавовняних коробочок.

Збудником цієї хвороби є недосконалий гриб Ramulariopsis gossypii, який паразитує виключно на культурах роду Gossypium. Цей патоген є типовим збудником плямистостей листя.

Гриб утворює міцелій, що розвивається в міжклітинному просторі тканин листка. Розмноження відбувається за допомогою конідій, які формуються на спеціальних конідієносцях.

Джерелом інфекції найчастіше слугують пожнивні рештки, які залишаються на полі після збору врожаю. Гриб здатний перезимовувати у стані спокою в уражених тканинах рослин.

Насіння також може бути носієм інфекції, якщо воно було зібране з уражених посівів і не пройшло належної обробки фунгіцидними протруйниками.

Біологічні особливості патогена дозволяють йому швидко адаптуватися до мінливих погодних умов у регіонах вирощування бавовнику.

Висока відносна вологість повітря є головною передумовою для масового розвитку інфекції, оскільки конідії потребують вологи для проростання.

Найбільш сприятливою температурою для поширення рамуляріозу вважається діапазон від 20 до 26 градусів за Цельсієм, що збігається з періодом цвітіння.

Рясні опади, що чергуються з теплими днями, створюють ідеальні умови для того, щоб патоген охопив значну площу посівів за короткий час.

Порушення агротехнічних норм, зокрема надмірна густота посіву, сприяє створенню замкненого мікроклімату, де волога затримується на поверхні листя.

Недотримання просторової ізоляції між полями, де раніше вирощувався бавовник, також підвищує ризик раннього інфікування молодих рослин.

Хвороба завдає значної шкоди за рахунок руйнування асиміляційного апарату рослини, що прямо впливає на налив волокна та насіння.

Значне скорочення площі здорової листкової поверхні призводить до недобору врожаю та погіршення технічних якостей бавовняного волокна.

Ослаблені рослини часто скидають зав'язь, що критично знижує кількість сформованих коробочок на одній рослині в кінці сезону.

Економічні збитки зростають через необхідність проведення додаткових захисних заходів та витрат на очищення посівного матеріалу.

При сильній дефоліації спостерігається нерівномірне дозрівання коробочок, що ускладнює механізоване збирання та знижує загальну товарність продукції.

Використання агротехнічних методів є першочерговим: знищення рослинних залишків та глибока оранка ґрунту є обов'язковими для зниження інфекційного фону.

Ретельне протруювання насіння фунгіцидами перед посівом захищає сходи від раннього зараження та підвищує енергію проростання.

Підтримання оптимальної густоти посіву та вчасне проведення міжрядних обробітків забезпечують кращу аерацію, що стримує розвиток грибкової інфекції.

При виявленні перших ознак хвороби необхідно застосовувати фунгіциди, дозволені для використання на бавовнику, згідно з інструкціями виробника.

• Дотримання сівозміни (повернення на поле через 3-4 роки).
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами.
• Використання стійких до хвороби сортів та гібридів.
• Оптимізація режиму мінерального живлення.