Рвана карликовість рису

Ключовим проявом хвороби є суттєве уповільнення росту рослин, внаслідок чого вони виглядають карликовими та пригніченими порівняно зі здоровими зразками.

Специфічним симптомом є утворення нерівних, «рваних» країв на листкових пластинках, що супроводжується їх деформацією та покрученістю.

Листя стає темно-зеленим, на ньому з'являються характерні потовщення або гали, які можна чітко побачити при огляді проти світла.

Поражені рослини мають проблеми з виходом волоті з листкової піхви, що часто призводить до утворення недорозвинених або повністю порожніх колосків.

Через порушення обміну речовин спостерігається інтенсивне кущіння, проте нові пагони також виявляються хворими та нежиттєздатними.

Збудником є вірус рваної карликовості рису (Rice ragged stunt virus), що відноситься до роду Oryzavirus та родини Reoviridae.

Вірусні частинки містять геном у вигляді дволанцюгової РНК, що дозволяє їм виживати всередині клітин рослини-господаря протягом тривалого часу.

Переносником вірусу виступає коричнева рисова цикадка (Nilaparvata lugens), яка набуває здатності заражати після поглинання вірусу з соком хворої рослини.

Патоген циркулює в організмі комахи, не завдаючи їй шкоди, але роблячи її небезпечним джерелом інфекції для всього періоду її життя.

Механічна передача вірусу через інструменти або насіння не підтверджена, тому головний акцент у біології збудника зроблено на трансмісивний шлях.

Розвиток захворювання тісно пов'язаний з активною міграцією та розмноженням цикадок, що провокується тривалими періодами вологої погоди.

Високі температури повітря в поєднанні з високою вологістю створюють ідеальні умови для життєдіяльності векторів та поширення вірусу по полю.

Наявність бур'янів-резерваторів навколо рисових чеків дозволяє вірусу зберігатися в міжсезоння, що забезпечує швидке зараження нових посівів.

Надмірне внесення азотних добрив сприяє нарощуванню великої вегетативної маси, яка стає привабливою для живлення комах-переносників.

Порушення сівозміни та вирощування рису в монокультурі призводить до накопичення інфекційного фону в ґрунті та навколишньому середовищі.

Рвана карликовість вважається однією з найнебезпечніших вірусних хвороб, здатних викликати повну втрату врожаю на окремих ділянках.

Зменшення фертильності рослин призводить до того, що колоски залишаються порожніми, а зерно, якщо і формується, має низькі якісні показники.

Пошкоджені вірусом рослини стають більш вразливими до вторинних патогенів, що ще більше посилює пригнічення посівів та погіршує загальний стан агроценозу.

Господарство несе прямі збитки не лише через недоотримання продукції, а й через витрати на боротьбу з переносниками протягом усього сезону.

Вірус також негативно впливає на загальну стійкість сортів до абіотичних стресів, таких як посуха або нестача поживних речовин.

Головним заходом є вирощування резистентних до вірусу сортів, які здатні протистояти інфекції навіть за наявності переносника на полі.

Застосування інсектицидів для контролю чисельності коричневої цикадки дозволяє значно знизити ймовірність спалаху хвороби на ранніх етапах розвитку рису.

Важливо забезпечити ретельне знищення бур'янів навколо полів, які можуть бути прихистком для вірусу та комах протягом зими.

Дотримання раціональних норм добрив дозволяє уникнути надмірного загущення посівів, що перешкоджає швидкому переміщенню цикадок.

• Використання чистого насіннєвого матеріалу.
• Просторова ізоляція нових посівів.
• Моніторинг чисельності цикадок за допомогою пасток.
• Своєчасне приорювання післяжнивних решток.