Піренохетоз

Перші зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді потемніння коренів, які поступово набувають коричневого або бурого забарвлення.

На коренях часто з'являються характерні пробкові плями, що з часом призводять до відмирання дрібних бічних корінців.

Рослини, уражені піренохетозом, виглядають пригніченими та в’ялими, особливо в полуденні години під дією прямого сонячного світла.

На розрізі кореня можна спостерігати побуріння судин, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в тканини рослини.

З часом прикоренева частина стебла може деформуватися, а саме стебло стає крихким через руйнування внутрішньої структури кореня.

Збудником цієї хвороби є гриби роду Pyrenochaeta, які належать до ґрунтових патогенів, що паразитують на кореневій системі.

Гриб здатен утворювати склероції, завдяки яким він виживає у ґрунті протягом тривалого часу навіть за відсутності рослин-господарів.

Біологічний цикл розвитку включає формування пікнід, що вивільняють конідії, які легко переносяться водою під час поливу.

Найбільш поширеним видом, що завдає збитків овочівництву, є Pyrenochaeta lycopersici, що вражає пасльонові культури.

Патоген активно розмножується в умовах закритого ґрунту, де стабільна температура сприяє постійному інфікуванню нових рослин.

Помірні температури ґрунту в межах 15-22 градусів є найбільш сприятливими для швидкого поширення інфекції грибом.

Підвищена вологість субстрату разом із його недостатньою аерацією створює умови для швидкого розростання грибниці.

Часте травмування коріння під час пікірування або розпушування ґрунту створює «ворота» для проникнення патогена в рослину.

Використання поливної води низької температури погіршує стан кореневої системи та полегшує атаку грибів роду Pyrenochaeta.

Відсутність дезінфекції інвентарю та тари сприяє перенесенню спор гриба між окремими ділянками теплиці або парниками.

Основна шкода полягає у різкому зниженні врожайності через неспроможність ураженої рослини поглинати необхідні поживні речовини.

Значне поширення хвороби на ділянці може призвести до масової загибелі розсади та дорослих рослин, що потребує повної заміни ґрунту.

Якість плодів суттєво погіршується, вони стають дрібними, а терміни їхнього дозрівання значно подовжуються або припиняються.

Накопичення інфекції в ґрунті унеможливлює вирощування чутливих культур на одному місці протягом багатьох наступних сезонів.

Витрати на заходи боротьби та втрати врожаю роблять піренохетоз одним із найнебезпечніших захворювань для професійних теплиць.

Використання стійких до хвороби гібридів є найбільш ефективним способом уникнути втрат на заражених ділянках.

Проведення термічної або хімічної стерилізації ґрунту перед висадкою розсади допомагає знищити основний запас інфекції.

Внесення біопрепаратів, що містять корисні мікроорганізми, дозволяє створити захисний бар'єр навколо кореневої системи.

Забезпечення оптимального режиму поливу та аерації ґрунту сприяє зміцненню імунітету рослин проти патогенних грибів.

• Дотримання сівозміни з виключенням пасльонових.
• Використання щеплених сіянців на стійких підщепах.
• Ретельна санітарна очистка після збору врожаю.
• Контроль за температурою ґрунту в теплиці.
• Застосування фунгіцидів згідно з регламентами.