Церкоспороз сумаху

Перші симптоми проявляються у вигляді плям різної форми на листках. Зазвичай вони мають темно-коричневе або червонувато-буре забарвлення і чітко обмежені жилками, що надає їм кутастої форми.

При прогресуванні хвороби плями збільшуються, зливаються між собою і займають велику площу листка. Згодом у центрі некрозу тканина світлішає, набуваючи попелясто-сірого відтінку.

У вологі дні на нижньому боці уражених ділянок листя можна помітити ледь помітний оливковий наліт. Це скупчення конідій гриба, які слугують для подальшого зараження сусідніх здорових листків.

Вражені листки передчасно жовтіють, скручуються і починають масово опадати. Це створює характерний ефект передчасної «осені», що виникає задовго до настання реального холодного періоду.

Рослини втрачають естетичний вигляд, а їхнє декоративне забарвлення, за яке цінується сумах, стає нерівномірним та тьмяним через руйнування хлорофілу патогеном.

Збудником захворювання є аскоміцетний гриб Pseudocercospora rhoina, який спеціалізується виключно на представниках роду Сумах (Rhus). Цей паразит належить до групи недосконалих грибів і веде типовий для фітопатогенів спосіб життя.

Джерелом інфекції зазвичай слугує опале листя, на якому грибниця зберігається протягом зими. Навесні з настанням тепла формуються конідії, що стають причиною первинного зараження молодої зелені.

Поширення патогена протягом сезону відбувається за допомогою спор, які переносяться вітром, дощем або комахами. Гриб проникає в тканини листка через продихи, після чого швидко поширюється в міжклітинному просторі.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з фенофазами розвитку сумаху. Максимальна активність патогена спостерігається в період літньої спеки, коли створюються сприятливі умови для утворення нових спороношень.

Паразит може уражати не тільки листкову пластинку, але й черешки, що часто призводить до передчасного опадання листя та загального пригнічення стану рослини.

Висока вологість повітря та часті опади є головними чинниками, що сприяють спалахам церкоспорозу. Краплинна волога на поверхні листя необхідна для проростання спор гриба.

Температурний режим від +20 до +26 градусів Цельсія є оптимальним для швидкого розвитку міцелію Pseudocercospora rhoina. Саме тому пік захворювання припадає на розпал літа.

Загущені посадки, де повітря погано циркулює, створюють мікроклімат із підвищеною вологістю. Це значно полегшує проникнення гриба в тканини рослини та пришвидшує його розмноження.

Полив дощуванням, при якому вода потрапляє безпосередньо на крону, різко підвищує ризик поширення інфекції, особливо в вечірні години, коли листя тривалий час залишається мокрим.

Наявність бур'янів навколо кущів сумаху також сприяє утриманню вологи, що опосередковано створює кращі умови для розвитку інфекційного фону.

Головна шкода полягає у втраті декоративності насаджень, оскільки уражене листя швидко втрачає свій привабливий вигляд і опадає, оголюючи гілки раніше часу.

Порушення процесу фотосинтезу через масове ураження листкової поверхні призводить до того, що рослина не накопичує необхідну кількість вуглеводів перед зимою.

Хронічне ураження церкоспорозом призводить до ослаблення імунітету сумаху, в результаті чого дерево стає вразливим до інших шкідників та хвороб.

При відсутності лікування спостерігається сповільнення росту пагонів, зменшення річного приросту та поступове висихання окремих частин крони куща.

Це захворювання завдає суттєвих збитків розплідникам, де через карантинні обмеження або втрату товарного вигляду реалізація посадкового матеріалу стає неможливою.

Основним агротехнічним заходом є систематичне видалення та утилізація рослинних решток. Спалювання або компостування опалого листя значно знижує кількість інфекції на ділянці.

Важливо забезпечити правильну формуючу обрізку, що покращує аерацію всередині крони, що робить умови менш придатними для гриба.

Для хімічного захисту застосовують фунгіциди, що містять мідь, або сучасні системні препарати. Перше обприскування бажано проводити до появи симптомів, особливо в вологі роки.

Для підвищення стійкості сумаху рекомендується регулярне підживлення мікроелементами, що зміцнюють клітинні стінки, та контроль за вологістю ґрунту.

• Регулярна санітарна обрізка.
• Збирання та спалювання листя восени.
• Використання фунгіцидів для обприскування крони.
• Полив під корінь без змочування листя.