Дірчаста плямистість кісточкових

Перші ознаки з'являються на листі у вигляді дрібних округлих червонувато-бурих плям з темнішою облямівкою. Через 1–2 тижні уражена тканина відмирає, засихає і випадає, утворюючи характерні наскрізні отвори, через які хвороба отримала свою назву.

На молодих пагонах плями мають вигляд червоних крапок, які з часом збільшуються і перетворюються на виразки. З цих виразок часто починає виділятися густа камедь, що свідчить про сильну реакцію рослини на впровадження патогену.

Плоди також піддаються зараженню: на них утворюються вдавлені пурпурові плями. При інтенсивному розвитку хвороби поверхня плоду вкривається бородавками, деформується, а м'якоть у місцях ураження засихає до самої кісточки.

Квітки та бутони при ураженні буріють, обсипаються, що суттєво знижує потенційну врожайність ще на стадії цвітіння. Обпадання квіток часто супроводжується ураженням квітконіжок.

Сильно уражене листя передчасно жовтіє і обпадає, що послаблює дерево перед періодом спокою та погіршує закладання плодових бруньок на наступний рік.

Збудником захворювання є гриб Pruniphilomyces circumscissus (раніше відомий як Clasterosporium carpophilum). Інфекція зберігається у вигляді грибниці в уражених тканинах пагонів, у бруньках та опалому листі протягом усієї зими.

Навесні спори гриба активно поширюються вітром, дощем і комахами, заражаючи молоді органи рослин. Гриб має високу адаптивність і здатний розвиватися в широкому діапазоні температур, що робить його вкрай стійким до несприятливих чинників середовища.

Цикл розвитку патогену тісно пов'язаний з вологістю: утворення конідій відбувається при високій атмосферній вологості та помірних температурах. Основне джерело первинного зараження — уражені бруньки та виразки на корі гілок.

Міцелій гриба здатний проникати глибоко в тканини рослини, викликаючи не лише поверхневі плями, а й серйозніші пошкодження судинної системи. Постійне накопичення спор у кроні дерева призводить до щорічних спалахів захворювання при настанні сприятливих умов.

Біологічні особливості гриба включають здатність формувати конідіальне спороношення протягом усього вегетаційного періоду, що забезпечує відновлення інфекції при кожному випаданні опадів.

Розвитку хвороби сприяє волога та помірно тепла погода. Оптимальні умови для проростання спор гриба складаються при частих дощах, туманах або рясних росах, особливо у весняний період.

Температурний діапазон, сприятливий для зараження, варіюється від +10°C до +25°C. За таких температур інкубаційний період скорочується, і нові плями можуть з'явитися вже через кілька днів після зараження.

Загущена крона дерева, відсутність провітрювання та погане освітлення створюють мікроклімат з підвищеною вологістю, що є критичним чинником для стрімкого поширення спор.

Інфекційний фон суттєво підвищується в садах, де не проводиться регулярна санітарна обрізка та видалення уражених гілок. Накопичення рослинних залишків під кроною дерева сприяє збереженню патогену.

Ослаблені рослини, схильні до стресів через неправильну агротехніку або брак живлення, стають більш сприйнятливими до впровадження грибниці Pruniphilomyces circumscissus.

Основна шкода полягає в передчасному обпаданні листя, що порушує процес фотосинтезу. Це веде до виснаження дерева, поганого визрівання пагонів та зниження загальної зимостійкості рослини.

Ураження плодів робить їх непридатними для реалізації та переробки, оскільки вони втрачають товарний вигляд, деформуються і гниють. При сильному ураженні втрати врожаю можуть становити до 50–70%.

Виразки на пагонах перешкоджають нормальному сокоруху. У місцях сильних пошкоджень можлива загибель цілих гілок, що призводить до поступового усихання і навіть загибелі всього дерева за відсутності лікування.

Камедетеча, викликана хворобою, послаблює імунітет рослини і відкриває «ворота» для вторинних бактеріальних інфекцій, які ще швидше нищать кісточкові культури.

Тривалий хронічний перебіг хвороби призводить до депресивного стану саду, за якого дерева перестають нормально рости та плодоносити, потребуючи дорогих заходів з відновлення.

Необхідно щорічно проводити санітарну обрізку уражених пагонів із захопленням здорової тканини. Усі вирізані гілки повинні бути негайно видалені з саду та спалені.

Важливим етапом є збір та знищення опалого листя і муміфікованих плодів, у яких гриб зимує. Після цього рекомендується перекопування пристовбурних кіл для закладення залишків інфекції.

Застосування фунгіцидів на основі міді (бордоська рідина, препарати міді) до розпускання бруньок є обов'язковим заходом для зниження первинного інфекційного фону.

У період вегетації рекомендується проводити обробки дозволеними фунгіцидами системної та контактної дії згідно з графіком захисту саду від хвороб, звертаючи увагу на фази до цвітіння та після збору врожаю.

• Дотримання дистанції між деревами при посадці
• Регулярне внесення фосфорно-калійних добрив
• Своєчасне видалення бур'янів
• Зачистка та дезінфекція ран на стовбурах