Борошниста роса пухироплідника

Первинні симптоми проявляються у вигляді білого борошнистого нальоту на поверхні листкових пластин, який з часом стає більш густим.

Наліт може охоплювати не тільки листя, але й молоді пагони, черешки та суцвіття, що призводить до їхнього деформування.

При прогресуванні хвороби тканини під нальотом можуть жовтіти, а самі листки передчасно скручуються та опадають.

На стадії дозрівання гриба на нальоті з'являються дрібні чорні крапки — плодові тіла (клейстотеції), що вказують на завершення циклу розвитку.

• Білий наліт на поверхні листків.
• Викривлення верхівок молодих пагонів.
• Передчасне відмирання та опадання листя.

Збудником цієї хвороби є спеціалізований гриб Podosphaera physocarpi. Це облігатний паразит, який розвивається лише на живих тканинах рослини, використовуючи гаусторії для живлення.

У життєвому циклі патогену присутня конідіальна стадія для швидкого поширення влітку та статева стадія для перезимування.

Гриб зимує у вигляді клейстотеціїв, що розташовані на опалому листі, або у формі міцелію, що зберігається в лусочках бруньок зараженого куща.

Поширення конідій відбувається через вітер, що дозволяє інфекції швидко охоплювати значні території декоративних насаджень.

Біологічні особливості паразита тісно пов'язані з фенофазами розвитку пухироплідника, що забезпечує успішну колонізацію молодих тканин.

Сприятливими для розвитку патогену є помірні температури повітря в діапазоні +18...+25 градусів за Цельсієм при високій вологості.

Наявність ранкової роси або тривалих туманів значно прискорює проростання спор та інфікування здорових тканин рослини.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, створюють мікроклімат, що сприяє швидкому поширенню борошнистої роси.

Надмірне азотне живлення стимулює утворення великої кількості ніжних тканин, які легше уражаються грибом.

Поєднання високих денних температур з прохолодними ночами часто провокує спалахи хвороби в літній період.

Паразит виснажує рослину, забираючи поживні речовини, що призводить до загального пригнічення куща та втрати ним декоративності.

Через ураження молодих пагонів уповільнюється загальний приріст біомаси, що важливо при вирощуванні пухироплідника в декоративних цілях.

Втрата листя зменшує інтенсивність фотосинтезу, що негативно впливає на підготовку рослини до зимового періоду.

У розплідниках хвороба знижує товарну якість саджанців, що призводить до значних економічних втрат для господарства.

Сильне ураження послаблює імунітет, роблячи рослину вразливою до вторинних інфекцій та морозів.

Основним заходом профілактики є вибір добре освітлених ділянок, що продуваються, для висадки пухироплідника.

Обов'язково проводять збір та утилізацію опалого листя восени, оскільки в ньому накопичується інфекційний запас гриба.

Для захисту використовують обробки фунгіцидами на основі системних діючих речовин одразу після появи перших симптомів.

Важливо чергувати препарати різних хімічних груп для запобігання виникненню стійких до фунгіцидів рас патогену.

Біологічний захист, наприклад використання препаратів на основі Bacillus subtilis, є ефективним на ранніх етапах розвитку інфекції.