Плойодерматоз сосни

Перші ознаки ураження хвої плойодерматозом зазвичай з’являються наприкінці літа або восени на молодих голках поточного року.

На хвої виникають характерні жовті плями, які з часом темніють, набуваючи бурого або темно-коричневого забарвлення через розвиток грибниці.

Хвоя, уражена цим грибом, передчасно жовтіє та осипається, що призводить до оголення гілок, особливо у нижній частині крони дерева.

Головною ознакою патогену є поява чорних подовжених смужок (гістеротецій), що розташовуються вздовж осі хвоїнки та слугують органами спороношення.

Сильне ураження може призвести до зміни кольору всієї крони, що робить дерева вразливими до вторинних інфекцій та шкідників.

Збудником захворювання є патогенний гриб Ploioderma lethale, який належить до класу сумчастих грибів (Ascomycetes).

Цикл розвитку гриба тісно пов’язаний з опаданням хвої, на якій він успішно зимує у вигляді міцелію та майбутніх плодових тіл.

Весною та влітку гриб активно викидає аскоспори, які переносяться повітряними потоками на нові здорові пагони сосни.

Патоген спеціалізується на руйнуванні тканин хвої, що призводить до відмирання клітин та порушення процесів фотосинтезу.

Розповсюдження гриба відбувається інтенсивно за умови наявності тривалого зволоження поверхні хвої під час періоду вегетації.

Висока вологість повітря та часті опади є ключовими факторами, що сприяють розвитку плойодерматозу в соснових насадженнях.

Загущені посадки, де відсутня належна аерація крони, створюють ідеальні умови для накопичення та поширення спор збудника.

Несприятливі ґрунтово-кліматичні умови, такі як дефіцит вологи або перезволоження, послаблюють опірність рослин до інфекції.

Наявність старого хвойного опаду навколо стовбурів є головним резервуаром інфекції, з якого гриб починає атакувати молодий приріст.

Температурний режим у діапазоні 15–22 градусів за Цельсієм є оптимальним для проростання спор та інфікування здорової тканини.

Плойодерматоз спричиняє значне зниження асиміляційної поверхні крони, що негативно впливає на загальний стан та ріст сосен.

У молодих саджанців хвороба може спричинити повну втрату хвої, що призводить до їх швидкої загибелі в умовах розсадників.

Постійна втрата хвої призводить до виснаження дерев, роблячи їх вразливими до нападів стовбурових шкідників та інших хвороб.

Хвороба суттєво погіршує декоративні властивості декоративних сосен, знижуючи їх ринкову вартість у ландшафтному дизайні.

Тривале ураження насаджень без належних заходів контролю веде до поступової деградації соснових лісових масивів.

Найефективнішим заходом профілактики є своєчасне збирання та спалювання хвойного опаду, де зберігається значна частина інфекційного початку.

Санітарне проріджування крони та видалення заражених гілок сприяє покращенню циркуляції повітря та зниженню рівня вологості.

Застосування фунгіцидних препаратів системної та контактної дії під час вегетації дозволяє зупинити поширення гриба на здорові ділянки.

• Проведення моніторингу насаджень навесні та влітку.
• Забезпечення оптимального живлення рослин добривами.
• Дотримання схем висадки для уникнення загущення.

Використання фунгіцидів на основі діючих речовин класу триазолів показує високу ефективність у боротьбі з Ploioderma lethale.