Фізиспоринус

Ознаки зараження проявляються поступово, починаючи з ослаблення загального стану дерева та появи хлорозу на листках через дефіцит поживних речовин.

У нижній частині стовбура при огляді можна виявити воскоподібні плодові тіла, які з часом темніють і стають більш жорсткими.

Під корою в зоні кореневої шийки спостерігається біле розщеплення деревини, часто супроводжуване появою міцеліальних тяжів гриба.

Дерева стають схильними до вивалу вітром, оскільки гриб повністю руйнує структуру коріння, позбавляючи рослину опори в грунті.

Поступове всихання крони, яке починається з верхньої частини, свідчить про глибоке ураження провідних тканин та кореневої системи.

Physisporinus — це рід грибів, що спричиняють білу гниль деревини, вражаючи кореневу систему та нижню частину стовбура деревних культур.

Це базидіальний гриб, що здатний до інтенсивного руйнування лігніну, що робить його небезпечним патогеном у лісових та садово-паркових господарствах.

Гриб розвивається у вигляді багаторічного міцелію, який може поширюватися по грунті, переходячи з уражених коренів на здорові рослини через кореневі контакти.

Плодові тіла гриба часто формуються на прикореневій зоні і мають вигляд білих, щільних, шкірястих утворень, які важко відокремити від кори.

Патоген є дуже адаптивним, здатним переходити від паразитичного способу живлення до сапротрофного, що дозволяє йому довго виживати на мертвих рештках.

Висока вологість повітря та грунту є ключовим фактором, що сприяє проростанню спор та подальшому поширенню інфекції у насадженнях.

Температурний оптимум для росту міцелію знаходиться в межах 18–22 градусів тепла, що збігається з піком вегетації багатьох деревних культур.

Наявність ран на коріннях, отриманих під час обробітку пристовбурних кіл, значно збільшує ймовірність проникнення спор гриба в тканини рослини.

Погана вентиляція насаджень та затінення сприяють утворенню вогнищ хвороби, особливо у випадках, коли хворі дерева вчасно не видаляються.

Ущільнення грунту та порушення його повітрообміну створюють стресові умови для дерева, які значно знижують його опірність до патогену.

Основна шкода полягає у знищенні кореневої системи, що призводить до незворотної загибелі дерев та втрати їхньої стійкості до зовнішніх факторів.

Фізиспоринус становить серйозну загрозу для безпеки в міських умовах через високий ризик падіння уражених дерев під час сильних вітрів.

У промислових садах патоген спричиняє масове випадання дерев, що потребує значних витрат на розкорчовування та подальшу рекультивацію грунту.

Зараження деревини грибом робить її непридатною для подальшого використання, перетворюючи цінну деревину на потерть (гниль).

Хвороба важко піддається діагностиці на ранніх етапах, тому часто призводить до втрати цілих ландшафтних композицій.

Першочерговим заходом є своєчасне виявлення та видалення інфікованих дерев разом із усією кореневою системою для запобігання поширенню гриба.

Рекомендується уникати травмування коріння під час догляду за садом та забезпечувати належний дренаж на ділянках, схильних до перезволоження.

• Повне видалення пнів та гнилих решток деревини з ділянки.
• Застосування фунгіцидних препаратів для обробки грунту в зонах виявлених вогнищ.
• Регулярне санітарне обрізування та огляд дерев на наявність плодових тіл.
• Поліпшення аерації грунту за допомогою мульчування або розпушування.

Профілактика також передбачає вибір стійких видів дерев при створенні нових насаджень у зонах, де раніше відмічалися спалахи гнилі.

Використання біологічних препаратів-антагоністів може допомогти в пригніченні розвитку патогена у грунті при комплексному підході до догляду.