Фізалоспороз винограду

Первинні симптоми виявляються на ягодах у вигляді дрібних плям, що мають коричневе забарвлення з ледь помітним червонуватим відтінком.

Шкірка у місцях ураження поступово стає тонкою, ягоди втрачають тургор і починають інтенсивно зморщуватися та засихати.

На поверхні зів'ялих ягід можна помітити появу дрібних чорних крапок — плодових тіл гриба, де накопичуються нові спори.

Уражені грона набувають неохайного вигляду, ягоди легко відриваються від плодоніжок і осипаються під час найменшого вітру.

При прогресуванні захворювання патоген може переходити з однієї ягоди на іншу, охоплюючи всю грону цілком.

Збудником фізалоспорозу є гриб Physalospora baccae, що належить до класу сумчастих грибів і спеціалізується на ураженні ягід винограду.

Патоген розвивається у вигляді міцелію, що проникає в тканини шкірки ягоди, поступово руйнуючи їх структуру.

Гриб здатний перезимовувати у стадії пікнід та перитеціїв на залишках муміфікованих ягід, що впали на землю.

Весною, за настання теплої погоди, збудник починає продукувати спори, які стають джерелом первинного зараження нових пагонів.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з фенологічними фазами розвитку винограду, зокрема періодом дозрівання плодів.

Розвиток патогену стимулюється тривалими опадами та високою вологістю повітря у другій половині літнього періоду.

Густа посадка кущів та відсутність регулярної літньої обрізки значно погіршують провітрюваність, створюючи сприятливі умови для інфекції.

Найбільша інтенсивність поширення гриба спостерігається при температурі повітря в межах +20...+25 градусів за Цельсію.

Застої повітря в низинах або загущених насадженнях сприяють швидкому проростанню спор на поверхні виноградин.

Недбале ставлення до санітарного стану ґрунту під кущами призводить до накопичення інфекційного запасу на багато років вперед.

Основна шкода полягає у зниженні валового збору врожаю через масове псування ягід та їх висихання безпосередньо на кущах.

Ягоди, вражені фізалоспорозом, втрачають цукристість і набувають неприємного присмаку, що робить їх непридатними для виноробства.

Економічні збитки зростають за рахунок збільшення витрат на сортування врожаю та неможливість реалізації продукції на свіжий ринок.

Хвороба послаблює загальний імунітет виноградної лози, роблячи її більш вразливою до інших патогенів та несприятливих зимових умов.

Масштабне ураження може призвести до повної втрати товарності врожаю на окремих ділянках виноградника.

Система захисту базується на комплексній агротехніці та своєчасному застосуванні хімічних засобів захисту рослин.

Обов'язковим заходом є збір та знищення всіх уражених грон, щоб запобігти повторному зараженню здорових плодів.

• Проведення своєчасного пасинкування та чеканки для поліпшення аерації грона.
• Видалення всіх рослинних залишків та опалого листя восени після завершення вегетації.
• Обробка фунгіцидами системної дії згідно з графіком захисту виноградника.

Важливо дотримуватися просторової ізоляції та висаджувати стійкі сорти там, де фізалоспороз спостерігається систематично.

Регулярний огляд плантацій дозволяє вчасно виявити перші осередки та локалізувати їх, не допускаючи масового спалаху хвороби.