Філлахороз акації

Ознакою філлахорозу є поява на поверхні листя чітко окреслених плям, що є грибковими стромами чорного забарвлення.

Ці плями часто мають блискучу поверхню і можуть бути оточені жовтуватою облямівкою, що свідчить про некротичні процеси в тканинах листа.

З часом строми збільшуються в розмірах, стаючи випуклими та дуже помітними на фоні зеленої листової пластинки.

Масове зараження спричиняє передчасне пожовтіння листя, яке згодом опадає, що виснажує дерево в другій половині вегетаційного періоду.

При ретельному огляді на зворотному боці листків також можна помітити крапки-строми, що підтверджує системний характер ураження листової поверхні.

Збудником інфекції виступає гриб Phyllachora acaciae, що спеціалізується на паразитуванні на видах роду Acacia.

Гриб розвиває глибоку грибницю в тканинах листа, формуючи стійкі структури, які надійно захищають патоген від несприятливих умов.

Цикл життя патогена нерозривно пов'язаний із рослинними залишками, де він зберігається у стадії спокою протягом зимового періоду.

Навесні, під час дощів, зрілі спори розносяться на молоді листки, де відбувається нове зараження здорових частин рослини.

Біологія гриба дозволяє йому швидко адаптуватися до змін умов середовища, забезпечуючи стабільну присутність в інфікованих насадженнях.

Висока вологість повітря, що супроводжується частими дощами, є критичним фактором для активного проростання спор гриба.

Погана вентиляція в густих заростях або лісосмугах сприяє накопиченню вологи, що створює сприятливе середовище для розвитку інфекції.

Відсутність догляду за пристовбурними колами та наявність залишків листя сприяють накопиченню інфекційного фону в ґрунті.

Температурний режим у межах 15-25 градусів за Цельсієм є оптимальним для швидкого розвитку міцелію та розповсюдження спор.

Послаблені дерева, що ростуть на бідних ґрунтах, мають значно менший опір перед проникненням грибних гіф у свої тканини.

Головна небезпека полягає у зниженні асиміляційної поверхні листя, що призводить до падіння інтенсивності фотосинтезу.

Рослина не отримує достатньої кількості енергії, що критично важливо для підготовки до зимового спокою та формування бруньок.

Вигляд заражених дерев значно погіршується, що є неприпустимим у міському озелененні та декоративних посадках.

Тривале ураження може призвести до суховершинності окремих гілок або загального пригнічення життєвих функцій дерева.

Наслідком хвороби стає зменшення приросту деревини та втрата декоративних властивостей, що потребує додаткових витрат на лікування.

Найпершим кроком захисту є збір та знищення опалого листя, яке слугує основним джерелом поширення хвороби навесні.

Проведення обрізки хворих гілок та проріджування крони дозволяє знизити рівень вологості, перешкоджаючи розмноженню гриба.

Застосування фунгіцидних препаратів на основі міді або системних засобів під час розпускання бруньок є досить ефективним.

Стимулювання росту дерев за допомогою підживлень підвищує природний імунітет та здатність до відновлення після зараження.

• Ретельна санітарна очистка пристовбурної зони
• Хімічне обприскування фунгіцидами навесні
• Забезпечення оптимальної дистанції при посадці