Фомопсис мастикової фісташки

Першою ознакою захворювання є поява коричневих або темно-сірих плям на молодих пагонах та листках. З прогресуванням хвороби плями збільшуються, охоплюючи великі ділянки вегетативної маси.

На уражених ділянках кори часто з'являються дрібні чорні точки — пікніди, що є плодовими тілами гриба. Вони вказують на перехід хвороби у фазу активного спороношення.

У зонах ураження гілок спостерігається розтріскування кори та відмирання пагонів вище місця інфекції. Листя на хворих ділянках жовтіє, в’яне та завчасно опадає.

При ураженні основних скелетних гілок дерево втрачає здатність до нормального сокоруху, що призводить до загального ослаблення рослини. У важких випадках відмирають окремі гілки або цілі кущі.

Візуальний огляд дозволяє відрізнити фомопсис від інших плямистостей за характерним потемнінням тканин та чіткими межами некрозів на деревині.

Збудником цієї хвороби є гриб Phomopsis lentisci, який належить до класу аскоміцетів. Цей мікроорганізм є паразитом, що вражає тканини рослин, призводячи до некротичних процесів у провідній системі.

Гриб здатен зберігатися в уражених рослинних рештках, корі та деревині інфікованих пагонів протягом тривалого часу. Життєвий цикл включає конідіальну стадію, яка виступає основним джерелом поширення спор під час вегетації.

Основним господарем патогена є мастикова фісташка (Pistacia lentiscus), поширена у Середземномор'ї. В умовах культивування хвороба може переходити на інші види фісташкових, якщо умови мікроклімату стають сприятливими.

Патоген проникає в рослину через механічні пошкодження кори, місця зрізів після обрізки або природні отвори в тканинах. Міцелій гриба активно розростається в паренхімі, руйнуючи клітинні структури.

Біологія Phomopsis lentisci тісно пов'язана з вологістю. Під час посухи розвиток уповільнюється, проте спори залишаються життєздатними і активізуються при підвищенні рівня вологості повітря або опадах.

Розвитку гриба сприяють висока вологість повітря та помірна температура навесні та восени. Опади є ключовим фактором, що сприяє викиду конідій та їх перенесенню на здорові частини рослини.

Загущені посадки фісташки, де утруднена вентиляція, створюють сприятливий мікроклімат для швидкого поширення спор у кроні. Погано провітрювані ділянки стають осередками первинного зараження.

Механічні пошкодження під час збору врожаю, сильних вітрів або неправильної обрізки створюють «вхідні ворота» для інфекції. Через такі рани патоген легко проникає в глибокі шари деревини.

Порушення агротехніки, зокрема надмірне дощування, підвищує ризик епіфітотій. Краплі води, що стікають стовбуром, допомагають поширенню спор по всій поверхні дерева.

Своєчасна санітарна обрізка та знищення залишків зменшують інфекційне навантаження в саду, запобігаючи накопиченню патогена в ґрунті та на опалому листі.

Основна небезпека фомопсису полягає у завчасному опаданні листя, що знижує фотосинтез і врожайність. Дерево виснажується і втрачає стійкість до низьких температур.

Систематичне ураження гілок порушує архітектуру крони, що вимагає радикальної омолоджувальної обрізки та може призвести до втрати продуктивності рослини.

Грибкова інфекція знижує якість продукції, якщо спори потрапляють на плоди, викликаючи їх деформацію. Шкідливість хвороби має кумулятивний ефект від сезону до сезону.

Ураження мастикової фісташки цим патогеном часто стає причиною загибелі молодих саджанців у розплідниках, що завдає економічних збитків агровиробникам.

Поширення хвороби ускладнює експорт продукції, оскільки карантинні служби суворо перевіряють товарні партії на наявність збудників грибкових інфекцій.

Основою захисту є профілактика: використання здорового садивного матеріалу та дотримання оптимальної схеми посадки для забезпечення вентиляції крони.

Регулярна санітарна обрізка уражених пагонів із наступним спалюванням чи глибоким перекопуванням залишків є обов'язковим заходом для стримування інфекції.

Дезінфекція садових інструментів після кожного дерева запобігає механічному перенесенню спор. Рекомендовано використовувати спиртові чи хлорні розчини.

Застосування мідьвмісних фунгіцидів перед початком сезону дощів ефективно знижує ризик інфікування. Обробки краще проводити у фазі спокою та активного росту.

• Моніторинг стану фісташкового саду;
• Видалення хворих частин дерева;
• Обробка зрізів садовими замазками;
• Контроль режиму поливу;
• Хімічний захист згідно з фітосанітарними нормами.