Фомопсис пастернаку

На початкових етапах ураження на листках з'являються світло-коричневі плями, які з часом збільшуються і зливаються між собою.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді видовжених плям, всередині яких пізніше утворюються численні чорні крапки — пікніди збудника.

При сильному розвитку хвороби стебло може ламатися, що призводить до загального пригнічення всієї рослини.

Коренеплоди при зберіганні можуть бути уражені гниллю, яка починається з верхівки та поступово охоплює всю тканину овоча.

Уражені тканини з часом стають ламкими, а рослина втрачає здатність до нормального росту та формування врожаю.

Збудником цієї хвороби є гриб Phomopsis diachenii, який належить до недосконалих грибів класу дейтероміцетів.

Інфекція здатна тривалий час зберігатися в ґрунті у вигляді пікнід на рослинних рештках, що ускладнює боротьбу з патогеном.

Основним шляхом поширення збудника в нові регіони є заражене насіння, на поверхні або всередині якого міститься міцелій гриба.

Гриб характеризується високою спеціалізацією, вражаючи переважно представників родини Зонтичні, до яких належить пастернак.

Розвиток гриба відбувається шляхом проникнення гіф через мікротріщини або продихи в тканини рослини-господаря.

Висока вологість повітря та ґрунту є критичними чинниками, що сприяють швидкому проростанню спор та зараженню нових рослин.

Температурний діапазон у межах 20-25°C вважається найсприятливішим для активного метаболізму та розмноження гриба.

Порушення агротехніки, зокрема загущення посівів, створює застій повітря, що значно підвищує ризик виникнення епіфітотії.

Надмірне внесення азотних добрив робить тканини рослин більш ніжними та вразливими до проникнення патогенних мікроорганізмів.

Часті дощі під час вегетації сприяють переносу спор з нижніх ярусів рослин на здорові листки через краплі води.

Фомопсис завдає значної шкоди врожайності, знижуючи не лише кількість, а й якість зібраної продукції для подальшої переробки.

Через раннє в'янення рослин припиняється накопичення поживних речовин у коренеплодах, що зменшує їхню середню масу.

Рослини, уражені хворобою, мають низький імунітет і стають більш чутливими до дії інших грибкових та бактеріальних інфекцій.

Товарні якості коренеплодів погіршуються, що унеможливлює їх продаж як високоякісної овочевої продукції на ринку.

Інфекція, яка потрапила в сховище з поля, може призвести до масового псування всього врожаю протягом кількох місяців.

Дотримання сівозміни з поверненням пастернаку на ту саму ділянку лише через 4 роки є фундаментом профілактики хвороби.

Використання виключно сертифікованого, протруюваного насіння від надійних виробників для запобігання занесенню інфекції.

Ретельне прибирання всіх рослинних решток з поля після збирання врожаю з наступною їх глибокою заробкою у ґрунт.

Регулярний огляд посівів та виявлення хворих рослин для їх негайного видалення, що обмежує поширення інфекційного фону.

• Застосування фунгіцидів відповідно до регламентів під час вегетації для стримування розвитку патогену.
• Забезпечення оптимальної дистанції між рослинами для вільного провітрювання та зниження вологості.
• Боротьба з бур'янами-резерваторами, на яких може зимувати збудник хвороби.