Пертузарія

Пертузарія — це рід лишайників, які колонізують кору стовбурів та великих гілок багаторічних деревних культур.

Візуально вони виглядають як щільні плями сірого, білого або жовтуватого кольору, що міцно прикріплені до поверхні кори.

Характерною рисою є наявність невеликих горбків або пор (пертецій) на поверхні талому, що надають йому зернистого вигляду.

У разі інтенсивного розростання лишайник може повністю закривати кору, утворюючи суцільну кірку, що негативно впливає на газообмін.

Колір колоній часто залежить від виду лишайника та рівня освітленості конкретної ділянки стовбура дерева.

Збудниками є гриби-лишайники роду Pertusaria, які живуть у симбіозі з водоростями, використовуючи кору дерева виключно як опору.

Хоча лишайники не є паразитами в класичному розумінні, їхнє розростання створює певні фізіологічні перешкоди для рослини.

Грибна частина лишайника не проникає глибоко в тканини, обмежуючись лише зовнішніми відмерлими шарами кори — корковим епітелієм.

Поширення відбувається за допомогою спор, які легко переносяться потоками повітря або краплями вологи під час дощу.

Лишайник росте досить повільно, тому його масова поява вказує на занедбаний стан садових насаджень.

Висока вологість повітря є основним чинником, що сприяє розвитку та розмноженню лишайників на деревах.

Загущені крони, в яких затримується волога і немає належної циркуляції повітря, є найбільш сприятливими місцями для появи пертузарії.

Дерева, що ростуть у затінених або низинних місцях, де повітря залишається вологим тривалий час, уражаються найчастіше.

Старі дерева з глибокими тріщинами в корі забезпечують спорам кращі умови для закріплення на початковому етапі розвитку.

Відсутність регулярних доглядів, таких як обрізка та очищення стовбурів, дозволяє лишайнику з часом покрити великі площі.

Головна шкода полягає в блокуванні сочевичок, через які здійснюється дихання стовбура, що призводить до гіпоксії тканин кори.

Під щільним шаром лишайника часто накопичується волога, що сприяє розвитку шкідників, таких як щитівки та різні види кліщів.

Таке середовище стає ідеальним для розмноження збудників інших інфекційних хвороб грибкової та бактеріальної природи.

У дуже занедбаних випадках можливе локальне відмирання ділянок кори, що послаблює загальний імунітет дерева.

Порушення процесів життєдіяльності кори негативно впливає на загальний розвиток дерева та його плодоношення.

Основою захисту є регулярне проріджування крони, яке забезпечує доступ світла та ефективне провітрювання стовбурів.

Механічне очищення кори за допомогою металевих щіток дозволяє видалити старі колонії лишайників без пошкодження живої тканини.

Після механічної чистки рекомендується провести побілку стовбурів вапняним розчином з додаванням мідного купоросу для дезінфекції.

Використання 3-5% розчину залізного купоросу дозволяє знищити лишайники шляхом хімічного впливу, після чого вони швидко відпадають.

Системний догляд, включаючи своєчасне підживлення дерев, допомагає рослинам бути сильнішими та менш сприйнятливими до поселення епіфітів.