Пеніцильозна пліснява цитрусових

На початковому етапі розвитку на шкірці цитрусових з’являються м’які ділянки з розмитими краями. Ці плями швидко збільшуються, стаючи водянистими на дотик і змінюючи природний колір плоду.

Невдовзі на поверхні ураженої ділянки утворюється пухкий білий міцелій, який поступово переходить у спороносну масу синюватого або оливково-зеленого кольору. Це чітка ознака активного розмноження гриба.

Тканини плоду під нальотом швидко розм’якшуються, перетворюючись на гнилу масу. При розрізі спостерігається проникнення грибниці вглиб плоду, де вона вражає часточки і надає їм неприємного гіркого смаку та затхлого запаху.

Однією з характерних рис є формування концентричних кіл на поверхні плісняви. Це свідчить про хвилеподібний розвиток колоній гриба, що охоплює все більшу площу шкірки.

Інфіковані плоди дуже швидко заражають сусідні здорові екземпляри, формуючи цілі осередки гнилі в пакувальній тарі. Ця особливість призводить до стрімкої втрати товарної якості всієї партії продукції.

Збудником цієї хвороби є гриб-аскоміцет Penicillium ulaiense. Це спеціалізований патоген, який вражає цитрусові культури переважно під час їхнього зберігання та транспортування після збирання врожаю.

Міцелій гриба активно розвивається в товщі тканин плоду, руйнуючи міжклітинні зв’язки та структуру альбедо. На відміну від багатьох інших пліснявих грибів, цей вид є більш агресивним по відношенню до стиглих плодів.

Біологія гриба передбачає дуже швидке утворення конідій (спор), які легко розносяться повітряними потоками. Саме ця здатність робить патоген особливо небезпечним у закритих приміщеннях складів та пакувальних цехів.

Гриб зберігає життєздатність на рослинних рештках, дерев’яних ящиках, пакувальних матеріалах та інвентарі. Така стійкість вимагає ретельної дезінфекції всіх поверхонь, що контактують із цитрусовими.

Penicillium ulaiense вважається карантинним об'єктом у багатьох країнах, оскільки здатний спричиняти масові спалахи гнилі. Він має здатність до швидкої адаптації, що ускладнює боротьбу за допомогою стандартних фунгіцидів.

Висока відносна вологість повітря, що перевищує 85%, є головним каталізатором розвитку Penicillium ulaiense. Волога поверхня плодів створює ідеальне середовище для проростання спор патогену.

Оптимальна температура для розвитку гриба становить +15…+25°C, проте він успішно розвивається і при значно нижчих температурах, що використовуються для зберігання цитрусових у холодильних камерах.

Механічні пошкодження, такі як подряпини, порізи або вм’ятини, є основними шляхами проникнення інфекції. Пошкоджена шкірка втрачає свої захисні властивості, дозволяючи грибниці миттєво проникати всередину.

Погана вентиляція в складських приміщеннях призводить до застою повітря та підвищення концентрації спор. Це створює сприятливі умови для поширення плісняви від зараженого плоду до всього обсягу врожаю.

Стан плодів на момент збирання також має значення: ослаблені, перестиглі або плоди з порушеним фізіологічним станом мають значно нижчий імунітет до ураження цим грибом.

Ця хвороба завдає величезних збитків цитрусовій галузі, знищуючи великий відсоток продукції під час транспортування та зберігання. Фінансові втрати від Penicillium ulaiense можуть бути критичними для фермерів.

Основна шкода полягає у втраті товарного вигляду плодів, що унеможливлює їхній продаж. Навіть часткове ураження партії призводить до її повної вибраковки через неможливість гарантувати безпеку продукції.

Гриб виробляє мікотоксини, які можуть бути шкідливими для організму людини. Це робить неможливим переробку уражених плодів на соки, ефірні олії чи інші харчові продукти.

Витрати на логістику та зберігання цитрусових значно зростають, оскільки боротьба з пліснявою потребує застосування сучасних систем контролю якості та постійного моніторингу стану продукції на складах.

Поширення збудника може призвести до збитків у міжнародній торгівлі, оскільки партії цитрусових із ознаками плісняви підлягають обов’язковій утилізації згідно з фітосанітарними нормами країн-імпортерів.

Основою профілактики є суворе дотримання технології збору врожаю, що мінімізує механічні пошкодження. Плоди слід збирати обережно, уникаючи контакту з грунтом або інфікованими рештками.

Використання фунгіцидних препаратів для післязбиральної обробки плодів допомагає створити захисну плівку, що блокує розвиток грибниці на ранніх етапах зараження.

Забезпечення належної вентиляції та стабільних температурних режимів у складських приміщеннях є обов’язковим для стримування розповсюдження спор Penicillium ulaiense.

Регулярна дезінфекція складів, тари та інструментів за допомогою спеціалізованих розчинів дозволяє знищити інфекційний запас патогену та запобігти його накопиченню в приміщеннях.

Необхідно впроваджувати систему багаторівневого сортування: виявлення та видалення хворих плодів на ранній стадії дозволяє вберегти від псування великі партії цитрусових у контейнерах.